Луїс Карлус Престіс
| Луїс Карлус Престіс Luís Carlos Prestes |
|
 Луїс Карлус Престіс в 1959 році |
|
| Народився | 3 січня 1898 Порту-Алегрі |
|---|---|
| Помер | 7 березня 1990 Ріо-де-Жанейро |
| Діяльність | Політик-комуніст |
| Батько | Антоніу Перейра Престіс |
| Матір | Леокадія Фелісарду Престіс |
| Дружина | Ольга Бенаріу-Престіс, Марія Рібейру-Престіс |
| Діти | Аніта Леокадія Престіс, Юрій Рібейру-Престіс |
| Нагороди | |
Луїс Карлус Престіс (порт. Luís Carlos Prestes, 3 січня 1898, Порту-Алегрі — 7 березня 1990, Ріо-де-Жанейро) — бразильський військовик та політик-комуніст, генеральний секретар Бразильської комуністичної партії та один з лідерів Комуністичної партії Бразилії.
Луїс Карлус Престіс народився в сім'ї військовослужбовця. Він навчався у Військовій школі Реаленго у місті Ріо-де-Жанейро на військового інженера та закінчив її у 1919 році. Посля цього деякий час працював залізничним інженером у Залізничній Компанії Деодору в штаті Ріо-де-Жанейро в чині інженера-лейтенанта бразильської армії, а потім був переведений до Ріу-Гранді-ду-Сул.
Революційну роботу він розпочав під час перебування в Ріу-Гранді-ду-Сул, де вів пропагандиську роботу серед солдатів і офіцерів. З 1924 року він став членом Бразильської комуністичної партії (ПКБ, Partido Comunista Brasileiro). У 1924—1927 він керував Колоною Кости-Престіса, в рядах якою вів озброєну боротьбу проти «Старої республіки». 1927—1931 роки він провів в еміграції в Болівії, Аргентині і Уругваї; був тісно пов'язаний з компартіями цих країн і з Південноамериканським бюро Виконкому Комінтерну. У 1931—1934 знаходився в Радянському Союзі. На 7-му конгресі Комінтерну (1935) був обраний членом Виконкому.
У 1935 був організатором повстання («Листопадового повстання») проти диктатури Жетуліу Варгаса, керівником революційної армії та головою Національно-визвольного альянсу. Після подавлення повстання був заарештований і з 1936 по 1945 роки провів у тюремному ув'язненні. Його дружина, дочка німецького єврея Ольга Бенаріу-Престіс, була вислана вагітною до Німеччини і незабаром померла в концентраційному таборі, проте матері Луіса Карлуса вдалося врятувати свою внучку Аніту, що стала згодом відомим істориком. З 1943 Престіс стал членом ЦК, з 1945 року — членом Виконавчої комісії ЦК БКП і генеральний секретар ЦК БКП. У 1945 був звільнений Варгасом у спробі дещо демократизувати режим.
Престес був вибраний сенатором, проте вже через два роки військовики здійснили переворот, що привів до нової заборони компартії. У 1947—1958 у зв'язку із забороною БКП знаходився на нелегальному положенні. Повернувся в легальну політику тільки після обрання демократичного президента Жуана Гуларта (1961—1964 роки). З 1964 (після чергового державного перевороту) знову опинився на нелегальному положенні. Був заочно засуджений до 14 років позбавлення волі. В цей же час відбувся розкол в Компартії: маоїстське крило БКП знов перейшло до озброєної боротьби, а Престіс, що очолив Комуністичну партію Бразилії, в 1970 разом з сім'єю виїхав до Москви і повернувся лише десятиліття опісля, після амністії, але вже не займався активною політичною діяльністю.
1973 року нагороджений орденом Жовтневої Революції.
Посилання [ред.]
- Arquivo Luiz Carlos Prestes (порт.)
- Armenio Guedes. Figuras do Movimento Operário: Prestes (порт.)
