Луї Нікола Даву

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луї Нікола Даву, герцог Ауерштадтський, маршал Наполеона

Луї Нікола Даву (фр. Louis Nicolas Davout або D’Avout, Davoust, 10 травня 1770 — 1 червня 1823) — полководець наполеонівських війн, герцог Ауерштедтський, князь Екмюльський (фр. duc d'Auerstaedt, prince d'Eckmühl), маршал Франції. Мав прізвисько «залізний маршал». Був єдиним наполеонівським маршалом, який не програв до 1815 жодної битви.

Біографія[ред.ред. код]

Луї Нікола Даву виховувався в Брієнській військовій школі разом з Наполеоном; командував батальйоном під начальством Дюмур'є, брав участь у походах 17931795 років. Коли Дюмур'є зрадив республіканському правлінню, став першим, хто намагався заарештувати опального генерала. Під час єгипетської експедиції багато в чому завдяки йому була здобута перемога під Абукіром. У 1805 році Даву став маршалом та особисто брав видатну участь як в Ульмскій операції, так і у битві під Аустерліцем, де його третій корпус витримав головний удар російсько-пруських військ. У 1806 році, корпус в 26 тисяч під проводом Даву завдав нищівної поразки вдвічі чисельнішій армії герцога Брауншвейгзького під Ауерштедтом, внаслідок чого він отримав герцогський титул. У 1809 році сприяв поразці австрійців при Екмюлі та Ваграмі, внаслідок чого отримав князівський титул. У 1812 році, вже як командувач першого корпусу Великої Армії, Даву був поранений у Бородинській битві; в 1813 році, після битви під Лейпцигом, замкнувся в Гамбурзі і здав його лише після повалення Наполеона.

Під час першої реставрації Даву залишався без роботи; після повернення Наполеона з острова Ельби був призначений військовим міністром і командував військами біля Парижа, який віддав союзникам після битви при Ватерлоо лише за умови повної амністії для офіцерів, що під час «Ста днів» перейшли на бік Наполеона. В разі ненадання таких гарантій Даву обіцяв піти з армією за Сену і продовжити супротив. Одначе, як показав час, не зважаючи на обіцянки союзників, умова амністії виконана не була. В період «білого терору» на судовому процесі проти маршала Нея, що завершився смертним вироком останньому, Даву був одним з небагатьох, хто без коливань став на захист маршала. Сам герцог Ауерштедтський не опинився на лаві підсудних з двох причин — через свою популярність у народі, і через те, що виявився єдиним маршалом, котрий не приніс присяги королю Людовику XVIII, зберігши вірність Наполеонові, завдяки чому й уник обвинувачень у державній зраді. У 1818 році Даву був прийнятий при дворі Людовика XVIII, а 1819 року його було піднесено до звання пера Франції. Помер Даву 1 червня 1823 року від туберкульозу легенів.

Відгуки сучасників[ред.ред. код]

«Це один з найбільш славних та чистих героїв Франції»

Наполеон

«Видатна людина, яку поки що не оцінено гідно»

Стендаль

Посилання[ред.ред. код]