Луї Нікола Даву
Луї Нікола Даву (фр. Louis Nicolas Davout або D’Avout, Davoust, 10 травня 1770 — 1 червня 1823) — полководець наполеонівських війн, герцог Ауерштедтський, князь Екмюльський (фр. duc d'Auerstaedt, prince d'Eckmühl), маршал Франції. Мав прізвисько «залізний маршал». Був єдиним наполеонівським маршалом, який не програв до 1815 жодної битви.
Біографія [ред.]
Луї Нікола Даву виховувався в Брієнській військовій школі разом з Наполеоном; командував батальйоном під начальством Дюмур'є, брав участь у походах 1793—1795 років. Коли Дюмур'є зрадив республіканському правлінню, став першим, хто намагався заарештувати опального генерала. Під час єгипетської експедиції багато в чому завдяки йому була здобута перемога під Абукіром. У 1805 році Даву став маршалом та особисто приймав видатну участь як в Ульмскій операції, так і у битві під Аустерліцем, де його третій корпус витримав головний удар російсько-пруських військ. У 1806 році, корпус в 26 тисяч під проводом Даву завдав нищівної поразки вдвічі чисельнішій армії герцога Брауншвейгзького під Ауерштедтом, внаслідок чого він отримав герцогський титул. У 1809 році сприяв поразці австрійців при Екмюлі та Ваграмі, внаслідок чого отримав князівський титул. У 1812 році, вже як командувач першого корпусу Великої Армії, Даву був поранений у Бородинській битві; в 1813 році, після битви під Лейпцигом, замкнувся в Гамбурзі і здав його лише після повалення Наполеона.
Під час першої реставрації Даву залишався без роботи; після повернення Наполеона з острова Ельби був призначений військовим міністром і командував військами біля Парижа, який віддав союзникам після битви при Ватерлоо лише за умови повної амністії для офіцерів, що під час "Ста днів" перейшли на бік Наполеона. В разі ненадання таких гарантій Даву обіцяв піти з армією за Сену і продовжити супротив. Одначе, як показав час, не зважаючи на обіцянки союзників, умова амністії виконана не була. В період "білого терору" на судовому процесі проти маршала Нея, що завершився смертним вироком останньому, Даву був одним з небагатьох, хто без коливань став на захист маршала. Сам герцог Ауерштедтський не опинився на лаві підсудних з двох причин - через свою популярність у народі, і через те, що виявився єдиним маршалом, котрий не приніс присяги королю Людовику XVIII, зберігши вірність Наполеонові, завдяки чому й уник обвинувачень у державній зраді. У 1818 році Даву був прийнятий при дворі Людовика XVIII, а 1819 року його було піднесено до звання пера Франції. Помер Даву 1 червня 1823 року від туберкульозу легенів.
Відгуки сучасників [ред.]
"Це один з найбільш славних та чистих героїв Франції"
"Видатна людина, яку поки що не оцінено гідно"
