Луї Франсуа дю Плессі, герцог де Рішельє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луї дю Плесси де Рішельє
Richelieu by Roslin.jpg
Інші імена Франсуа Арман де Він'єро
Народився 13 березня 1696(1696-03-13)
Париж
Помер 8 серпня 1788(1788-08-08) (92 роки)
Париж
Діяльність політик, військовий очільник
Титул герцог
Звання маршал
Конфесія католицтво
Батько Арман Жан де Він'єро
Матір Ганна Маргріта д'Акіне
Рід Рішельє
Дружина Ганна Катерина де Ноаль, Елизавета Софія Лотаринзька, Жанна Катерина Жозефіна де Лавокс
Діти 1 синт а 1 донька
Louis François Armand de Vignerot du Plessis de Richelieu (1696-1788).svg

Луї Франсуа Арман де Він'єро дю Плесси де Рішельє (*Louis François Armand de Vignerot du Plessis de Richelieu, 13 березня 1696 —†8 серпня 1788) — французький державний та військовий діяч, маршал, пер Франції.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з аристократичного роду Рішельє. Його хресним був король Людовик XIV. Замолоду Рішельє вів гультяйській спосіб життя. Тому король у 1711 році на прохання батька запроторив Луї до Бастилії, де той провів 14 місяців. У 1716 році знову опинився у Бастилії внаслідок участі у забороненому герці. У 1719 рцоі брав участь у змові Челламаре проти регента Філіппа Орлеанського.

Разом з тим у 1720 році Рішельє обирають до Французької академії. 1725–1729 роках був французьким послом у Відні, де проявив себе з найкращого боку. 1 січня 1729 року його возводять у кавалери Ордена Святого Духа. У 1731 році обираєтсья почесним членом Академії наук.

У 1733–1734 роках Рішельє бере активну участь у війни за польську спадщину. Воює на Рейні. Згодом був активним учасником Війни за австрійську спадщину. Саме завдяки його діям у 1745 році французи розбили своїх ворогів при Фонтенуа. ще раніше, у 1743 році, стає першим камергером короля. У 1748 році отримує звання маршала.

У 1755 році призначається губернатором Гієні, де продовжував вести розпусний спосіб життя. Згодом, йому було доручено захопити у англійців о. Менорку (в цей час йшла Семирічна війна). Рішельє у 1756 році захопив форт Сан-Фелипе, а потім зовсім очистив острів від ворога. З цим період пов'язано винайденя майонезу кухаром Рішельє (назва пішла від форта Маон, де перебував тоді герцог). У 1757 році він спустошив Ганновер, володарем якого був король Великої Британії. Після завершення Семирічної війни Рішельє більшу частину життя проводив у Парижі. Він виступав проти фаворитки короля маркизи де Помпадур. Тому деякий час був усунений від справ. після смерті останньої у 1764 році був знову викликаний до королівського двору. Згодом також виступав проти іншої королівської фаворитки дю Баррі. Не подобалася йому також дружина Людовика XVI — Марія Антуанета. Тому його то віддаляли від двору, то знову повертали милість. Сконав він 8 серпня 1788 року.

Літературна діяльність[ред.ред. код]

Написав мемуари, які вийшли друком у 1790–1791 роках. тут він надає опис свого життя, політичних та світських подій, свідком яких він був. Водночас розмірковує над тактичними прийомами бою, військовою стратегією.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина —Ганна Катерина де Ноаль (1694–1716)

2. Дружина — Елизавета Софія Лотаринзька (1710–1740)

Діти:

  • Антуан (1736–1791)
  • Жанна Софія Елізавета Луїза Арманда Септиманія (1740–1773)

3. Дружина — Жанна Лавокс (1734–1815)

Джерела[ред.ред. код]

  • Olga Wormser, Amours et intrigues du maréchal de Richelieu, collection " Les portiques " no 38 (le club français du livre, 1955)
  • Hubert Cole: Kavalier seines Jahrhunderts. Louis François Armand, Herzog von Richelieu, 1696–1788. Fischer, Frankfurt am Main 1967.