Лу Андреас-Саломе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лу Андреас-Саломе́
Salome1.jpg
Народилася 12 лютого 1861(1861-02-12)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла 5 лютого 1937(1937-02-05) (75 років)
Ґетінґен, Нацистська Німеччина

Лу Андреас-Саломе, Лу Саломе, Лу фон Саломе, Луїза Густавівна Саломе (Lou Andreas-Salomé; *12 лютого 1861(18610212) — 5 лютого 1937) — німецькомовна письменниця німецько-російського походження, філософ, психотерапевт, культурна діячка кінця XIX — початку XX століття. Дружба з нею лишила сильний слід у житті й творчості Ніцше, Фройда й Рільке.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася в Петербурзі в сім’ї російського генерала німецького походження. Здобула якісну домашню освіту. В молодості виїхала вчитися в Європу. У 1882 в Римі познайомилася з Фрідріхом Ніцше і стала його близьким другом. Неодноразово відхиляла його пропозиції одружитись. На її вірші Ніцше написав музичну композицію «Гімн життю». Опублікувала в Росії перші статті про філософію Ніцше і трохи пізніше видала монографію про його творчість. 1887 року вийшла заміж за професора Фрідріха Карла Андреаса, фахівця зі східних релігій. Публікувала праці в різних німецьких журналах. У 1897 познайомилася з австрійським поетом Райнером Марією Рільке (1875-1927). Зіграла важливу роль у його житті та духовному розвитку. Організувала дві поїздки Рільке в Росію (1899, 1900) і супроводжувала його. Згодом видала про Рільке книжку. В 1911 взяла участь в роботі Міжнародного психоаналітичного конгресу в Ваймарі. Впродовж 1912-1913 вивчала психоаналіз у Фройда в Відні, увійшла в коло його найближчих однодумців. Сприяла його особистим знайомствам з видатними діячами європейської науки та культури. Кілька років співпрацювала з австрійським психоаналітиком Віктором Тауском (1877-1919). Протягом майже 25 років практикувала психоаналіз в Ґетінґені. Як науковий співробітник і теоретик намагалась побороти фалоцентричні орієнтації класичного психоаналізу. Автор книг: «Еротика» (Die Erotik, 1910), «Моя вдячність Фройду» (Mein Dank an Freud, 1934), статей про проблеми психоаналізу та інші[1].

Твори[ред.ред. код]

  • Im Kampf um Gott (1885) — «Битва за Господа»
  • Henrik Ibsens Frauengestalten (1892)
  • Friedrich Nietzsche in seinen Werken (1894) — «Фрідріх Ніцше в дзеркалі його творчості»
  • Ruth (1895) — повість «Рут»
  • Aus fremder Seele (1896)
  • Fenitschka. Eine Ausschweifung (1898) — повість «Фенечка»
  • Menschenkinder (1899) — збірка оповідань «Діти людські»
  • Im Zwischenland (1902)
  • Ma (1904)
  • Die Erotik (1910) — «Еротика»
  • Rainer Maria Rilke (1928) — «Райнер Марія Рільке»
  • Mein Dank an Freud (1931) — «Моя подяка Фрейду»
  • In der Schule bei Freud — Tagebuch eines Jahres — 1912/1913 (1958) — «У школі Фрейда»
  • Lebensrückblick — Grundriß einiger Lebenserinnerungen (1994) — «Моє життя»/«Прожите та пережите»
  • Sigmund Freud — Lou Andreas-Salomé: Briefwechsel (1966). Листування Фрейда та Саломе
  • Rainer Maria Rilke — Lou Andreas Salomé: Briefwechsel (1952). Листування Рільке та Саломе
  • «Als käm ich heim zu Vater und Schwester» Lou Andreas-Salomé — Anna Freud: Briefwechsel (2001). Листування Анни Фрейд та Саломе
  • Le diable et sa grand-mère (1922). Переклад та примітки Pascale Hummel (2005)
  • L'heure sans Dieu et autres histoires pour enfants (1922). Переклад та примітки Pascale Hummel (2006)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]