Львівська ґвара
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Львівська ґвара (Львівська говірка, Львівський балак) — мова, сформована у львівському середовищі, суміш українських, польських, німецьких і єврейських слів. Використовувалася батярами.
Найбільшого розквіту досягла в міжвоєнний період (1920-1930-і роки), коли її масово популяризували. Так, у цей період нею творив Вітольд Шольгіня (пол. Witold Szolginia) (автор книг про Львів та сценарист Львівського польського радіо), Мар'ян Гемар (поет, сатирик, пісняр), Адам Голлянек (письменник-фантаст, публіцист). На ґварі з 1933 до 1939 року виходила до загальнопольського ефіру регулярна популярна передача львівського радіо "На веселій львівській хвилі" (пол. Wesoła lwowska fala), яку вели її автори — польські актори Генрік Фоґельфанґер (пол. Henryk Fogelfanger) (Тонько) та Казімеж Вайда (пол. Kazimierz Wajda) (Щепцьо). Також ними був складений відомий гімн «Тильку ви Львові».
Останнім часом ґвару почали популяризувати. Так, у 2002 році вийшов диск «Тильку ві Львові» (Віктор Морозов та "Батяр-бенд "Галичина""), до якого ввійшли переспівані пісні львівських батярів, виконані ґварою.
У №34 за 2004 рік львівський часопис «Ї» опублікував словник львівської ґвари. Аналогів він не має, тобто це єдиний друкований словник львівської ґвари, від якого пішли всі інші. Станом на початок 2009 року найповніший з усіх існуючих словників є словник львівської ґвари українською у Вікісловнику.
Чимало слів збереглися в щоденному вжитку львів’ян донині.
[ред.] Див. також
| У Вікіпедії є портал |
[ред.] Джерела
- Короткий словник львівської ґвари
- Юрій Винничук "Лаймося по-львівськи"
- Наталка Космолінська, Юрко Охріменко "Homo leopolensis esse"
[ред.] Зовнішні посилання
- Opowieść o przedmieściu (пол.)
- Świat naukowo-artystyczny lwowskiej "knajpy" lat 30 (пол.)
- Biesiady i combry (пол.)
- Словник львівської ґвари (пол.)
