Львівська площа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Львівська площа
Київ Київ
Львівська площа, липень 2009 року
Львівська площа, липень 2009 року
Місцевість Старе місто
Район Шевченківський
Розміщення між вулицями Великою Житомирською, Артема, Воровського та Ярославів Вал
Історична інформація
Назва на честь м. Львів
Колишні назви Сінна площа
Координати 50°27′17″ пн. ш. 30°30′22″ сх. д. / 50.454806° пн. ш. 30.506250° сх. д. / 50.454806; 30.506250Координати: 50°27′17″ пн. ш. 30°30′22″ сх. д. / 50.454806° пн. ш. 30.506250° сх. д. / 50.454806; 30.506250
Поштові індекси 04053, 04655
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Line 2.svg «Майдан Незалежності» (1,6 км),
Kiev Metro Line 3.svg «Золоті ворота» (0,9 км)
Автобуси А 7
Трамваї лінія існувала до 1996 року
Тролейбуси Тр 16, 18
Зупинки громадського транспорту Львівська площа (Тр 16, 18; Мт 159, 181, 439, 527, 574); Вул. Воровського (А 7; Мт 165, 181, 439)
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський (2,5 км)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Будинок торгівлі
Будинок художника
Храми Стрітенська церква (до 30-х років)
Державні установи Міністерство доходів і зборів України
Навчальні заклади Коледж інформаційних систем і технологій КНЕУ ім. Вадима Гетьмана
Львівська площа.png
На карті міста
Львівська площа на Вікісховищі

Льві́вська площа — площа у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старе місто. Розташована між вулицями Великою Житомирською, Артема, Воровського і Ярославів Вал.

Історія[ред.ред. код]

Відома з давньоруських часів.

Площа (можливо й торгова) була на цьому місці вже за часів Київської Русі. Навколишня територія тоді являла собою складний вузол фортифікаційних споруд, зокрема Західних і Жидівських воріт. Та проте, ані Західною, ані Жидівською площа не іменувалася. Натомість, у 1869 році вона дістала назву Львівська (рос. Львовская)[1]& — за Львівськими воротами Старокиївської фортеці, що стояли тут у XVIIXVIII століттях.

1939 року площа дістала назву Сінна[2], що пішла від Сінного базару, який діяв тут до 1958 року. Київські старожили і досі нерідко називають цю площу Сінною. Історичну назву площі було відновлено 1944 року[3].

З 1913 року в будинку на вулиці Великій Житомирській, 40 діяв кінематограф. Тепер це кінотеатр імені Чапаєва.

Забудова[ред.ред. код]

Сучасний архітектурний ансамбль площі визначений двома домінантами, збудованими у радянські часи — масивним Будинком торгівлі та Будинком художника, що стоять, фактично, одне навпроти одного. Будинок торгівлі, побудова якого значною мірою вплинула на силует Старого міста, зведено протягом 19681981 роках. Він має назагал 28 поверхів — на перших чотирьох поверхах розташований торгівельний центр, решту займають урядові структури, зокрема Міністерство доходів і зборів України, та офіси приватних компаній.

Будинок художника збудовано в 19771978 роках. Він утворює західний бік сучасної Львівської площі. Особливістю цієї будівлі є те, що фасад її другого поверху прикрашають 7 жіночих фігур — алегорій різних мистецтв.

Відомою спорудою на Львівській площі була також Стрітенська церква — спочатку (ХІ — середина XIX століття) — дерев'яна, а потім (у 18611930-ті роки) — кам'яна. Церкву було знищено за радянської влади у 1930-х роках. На сьогодні триває процес відбудови храму.

До 2008 року на площі діяв фонтан, що був частиною системи кондиціювання Будинку торгівлі. 2008 року його обмежили парканом і повісили плакат, що сповіщав про реконструкцію фонтану. Але замість реконструкції фонтан демонтували, а на його місці збудували триповерховий торгівельний центр.

Зображення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // «Кіевлянинъ». — № 95. — 1869. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 11844, арк. 47, 47зв. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.