Львівська площа

Львівська площа  Київ
Львівська площа, липень 2009 року
Місцевість	Старе місто
Район	Шевченківський
Розміщення	між вулицями Великою Житомирською, Артема, Воровського та Ярославів Вал
Історична інформація
Назва на честь	м. Львів
Колишні назви	Сінна площа
Загальна інформація
Координати	50°27′17″ пн. ш. 30°30′22″ сх. д.
Транспорт
Найближчі залізничні станції	Київ-Пасажирський (2,5 км)
Найближчі станції метро	«Майдан Незалежності» (1,6 км),  «Золоті ворота» (0,9 км)
Автобуси	А 7
Трамваї	лінія існувала до 1996 року
Тролейбуси	Тр 16, 18
Маршрутні таксі	Мт 159, 165, 181, 439, 527, 574
Зупинки громадського транспорту	Львівська площа (Тр 16, 18; Мт 159, 181, 439, 527, 574); Вул. Воровського (А 7; Мт 165, 181, 439)
Будівлі
Будівлі	Будинок торгівлі Будинок художника
Храми	Стрітенська церква (до 30-х років)
Державні установи	Державна податкова адміністрація України
На карті міста

Льві́вська площа — площа у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старе місто. Розташована між вулицями Великою Житомирською, Артема, Воровського та Ярославів Вал.

Історія

Відома з давньоруських часів.

Площа (можливо й торгова) існувала на цьому місці вже у часи Київської Русі. Навколишня територія у той час представляла собою складний вузол фортифікаційних споруд, зокрема Західних та Жидівських воріт. Тим не менш, ані Західною, ані Жидівською площа не іменувалася. Натомість, у 1869 році вона отримала назву Львівська (рос. Львовская) — за Львівськими воротами Старокиївської фортеці, що стояли тут у XVII—XVIII століттях.

У той же час побутувала й неофіційна назва площі — Сінна, що пішла від Сінного базару, що діяв на площі до 1958 року. Київські старожили і досі нерідко називають цю площу Сінною.

З 1913 року в будинку по вулиці Великій Житомирській, 40 діяв кінематограф. Зараз це кінотеатр імені Чапаєва.

Забудова

Сучасний архітектурний ансамбль площі визначений двома домінантами, збудованими у радянські часи — масивним Будинком торгівлі та Будинком художника, що знаходяться, фактично, одне навпроти одного. Будинок торгівлі, побудова якого значною мірою вплинула на силует Старого міста, збудовано протягом 1968—1981 роках. Він має назагал 28 поверхів — на перших чотирьох поверхах розташований торгівельний центр, решту займають урядові структури та офіси приватних компаній.

Будинок художника збудовано у 1977—1978 роках. Він утворює західний бік сучасної Львівської площі. Особливістю цієї будівлі є те, що фасад її другого поверху прикрашають 7 жіночих фігур — алегорій різних мистецтв.

Відомою спорудою на Львівській площі була також Стрітенська церква — спочатку (ХІ — середина XIX століття) — дерев'яна, а потім (у 1861—1930-ті роки) — кам'яна. Церкву було знищено за радянської влади у 1930-х роках. На сьогоднішній день триває процес відбудови храму.

До 2008 року на площі був фонтан, що був частиною системи кондиціювання Будинку торгівлі. У 2008 році його обмежили парканом і повісили плакат, що сповіщав про реконструкцію фонтану. Але замість реконструкції фонтан демонтували, а на його місці збудували триповерховий ТЦ.

Зображення

• 

  Стрітенська церква на Сінній (тепер Львівській) площі була зруйнована більшовиками у 1930-х рр.

• 

  Будинок художника (виставкова зала)

• 

  Будівля Міністерства торгівлі

• 

  Житловий будинок старої забудови

• 

  Сквер посередині площі

Джерела

• Веб-енциклопедія Києва. (Умови використання).

• Вулиці Києва. Довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 127. — ISBN 5-88500-070-0.
• Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
• Київ. історична енциклопедія. 1917—2000 рр.