Львівська ратуша
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Льві́вська ра́туша — адміністративний будинок у центральній частині Львова. Розташована на Площі Ринок.
Перша ратуша у Львові була дерев'яної й згоріла наприкінці XIV століття.
Нову вежу заклали в 1827 і побудували в 1830-1835 у стилі віденського класицизму. Автори проекту архітектори Ю. Маркль, Ф.Трешер (або Третер), А.Вондрашек. Ратуша виконана з цегли, чотириповерхова, квадратна в плані, із внутрішнім двориком. Над ратушею підноситься вежа з годинниками (виконані на фабриці В.Штилю під Віднем).
Ратуша – свідок багатьох історичних подій. У середньовіччя перед нею стояв стовп покарання. В 1564 році тут був страчений молдавський господар Томша, а в 1578 – провідник казацько-селянського повстання Іван Підкова.
В 1848 року під час революційних подій у Львові центр міста був обстріляний австрійською артилерією й ратуша була сильно ушкоджена, її первісна вежа звалилася. В 1851 році будинок був відремонтований, купольне завершення замінили на зубчасте, як у середньовічних вежах. В 1852 році на вежі встановили нові годинники. З 1939 року в будинку знаходиться Львівська міська рада.
Вхід у ратушу вільний, на її вежі перебуває платна оглядова площадка, з якої відкривається вид на місто.
[ред.] Історія
Львівська ратуша має широку і різнорідну історію. Як каже переказ, першу будову поставив тут князь Володислав Опольський, що в 1372-1378 рр. заряджував Галичиною як васал угорського короля з титулом володаря Русі. Перша згадка в актах про ратушу є з 1381 р. Будинок був, мабуть, мурований, вежа довгі часи була дерев'яною. Ратушу перебудовано в 1491 р., потім вежа горіла двічі, 1527 і 1571 рр.; була перебудована 1619 р.; так само й інші частини ратуші змінювалися і розширювалися протягом століть. На початку XIX ст. стара ратуша складалася з кількох будинків, фронтом обернених до полудня. Середній будинок був найстарший, своїми основами сягав до початків міста; направо і наліво були пізніші прибудови. Головний вхід був у лівім крилі. Вели до нього широкі сходи і нівколиста брама, оперта на сталевих стовпах; за нею був передсінок і сіни, з яких ішли кам'яні сходи на поверхи. Найбільш величавою салею будинку була кімната «панів» або «консулярна». Тут збиралася міська рада. До ради належали найбагатші міщани, «патриціят» міста, самі католики, німці і поляки. Вони правили містом без огляду на опір біднішого населення. Ставропігійське братство від імені української громади довгі роки вело процес з містом, щоби українців допущено до ради. Аж в кінці 1745 р. процес закінчився щасливо і до міської ради увійшов перший українець Юрій Коцій.
Радна кімната славилася багатством: були тут дорога збірка східних килимів, дорогоцінні свічники, годинники, образи, карти частин світу, великий герб Львова та ін. Рада приймала тут гостей і посольства. Були тут також посли Богдана Хмельницького: 1648 р. Захарій Хмельницький, свояк гетьмана, і 1655 р. Тетеря та Лесницький. Побіч радної кімнати була скарбівниця, де переховувано привілеї міста і різні дорогоцінності – міські і приватних осіб. На поверсі над радною салею була саля лавничого суду, де висів старовинний образ «страшного суду». Дальше містилися кімнати різних міських канцелярій. Окремо була кімната колегії сорока мужів, яка постала 1577 р. До неї належали представники ремісництва, біднішого міщанства, також і делегати «руської нації». Українські представники не раз у гірких словах картали міську раду за її самолюбство і несправедливість супроти бідного населення. За ратушевим будинком стояла стара вежа висотою 58 м. Вежа до четвертого поверху була чотиристінна, вище – восьмистінна; верх її покривала баня, крита бляхою, зі стрімкою вежечкою. На верху вежі був польський герб і під ним гербовий лев, що зберігся дотепер. У 1672 р. під час сильної бурі лев упав з вежі, і це уважали лихим знаком для міста: справді, того ж року прийшла на місто турецька облога...
[ред.] Посилання
| У Вікіпедії є портал |
- Історія і фотографії ратуши
- Фотографія ратуши
- Львів. "Середньовічний" центр - площа Ринок
- Ратуша, вид из космоса
Координати: 49°84′18″ пн. ш. 24°03′16″ сх. д.
