Львівсько-варшавська школа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Львівсько-Варшавська школа — об'єднання інтелектуалів, що згуртувалося навколо Казімежа Твардовського наприкінці 19 ст. і проіснувало до Другої світової війни.

Твардовський, учень Франца Брентано, був призначений у 1895 на кафедру філософії Львівського університету. Він зібрав навколо себе угрупування талановитих логіків та філософів, частина з яких згодом працювала у Варшавському університеті. Представниками школи були Ян Лукасєвич, Казімеж Айдукевич, Станіслав Лєсьнєвський, Тадеуш Котарбіньський, Тадеуш Чезьовський, Альфред Тарський, Балей Степан-Максим Володимирович, Степан Олексюк (Тудор).

Школа спочатку була загально-філософською, а потім її інтереси змістилися в область логіки. Альфред Тарський ініціював її зв'язки із віденським гуртком. Представники школи працювали над питаннями онтології, мереології та категоріальної граматики.

Дивіться також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]