Льодовикове озеро Агассис

Місце знаходженяя колишнього озера

Льодовикове озеро Агассис — колишнє величезне прильодовикове озеро, що розташовувалось в центрі Північної Америки. Отримуючи льодовиковий стік в кінці останнього льодовикового періоду, його площа була більше, ніж всіх сучасних Великих озер, разом узятих, і воно мало обсяг води більше, ніж всі озера у світі. Назване на честь Жана Луї Агассіса — видатного швейцарсько-американського природодослідника.

Геологічна історія

Протягом останнього льодовикового періоду, північ Північної Америки була покрита льодовиком, який поперемінно зростав та зменшувався зі зміною клімату. Цей континентальний льодовик, що утворився у період між 30 000 і 10 000 років тому, зараз відомий як Вісконсинське заледеніння і покрив велику частину центральної частини Північної Америки,. Під час танення льодовика він утворив величезне передльодовикове озеро

Близько 13 000 календарних років до сьогодення (майже 12 000 тому згідно з аналізом на основі ізотопу вуглецю ¹⁴С), озеро займало більшу частину Манітоби, західну частину провінції Онтаріо, північ Міннесоти, схід Північної Дакоти і Саскачеван. У час найбільшої трансгресії озеро займало 440 000 км², це більше ніж будь-яке сьогоденне озеро (включаючи Каспійське море).

Озеро дренувалось в різні часи на південь через Траверс Гап в Льодовикову річку Уоррен, на схід через озеро Кельвін (сучасне озеро Ніпігон) і далі в сучасне озеро Верхнє або на захід через річки Маккензі через територію Юкон і Аляску. Кліматологи вважають, що під час найбільшої повені, близько 13 000 тому, озеро скинуло великий об'єм води через район Великих озер і річку Св. Лаврентія в Атлантичний океан. Це могло бути причиною стадіалу пізній дріас. Через поновлення льодовика і наступного його танення, близько 9 900 років тому, озеро знову зазнало трансгресії. Ці події мали значний вплив на клімат, рівень моря і, можливо, на ранню людську цивілізацію.

Більша частина остаточного дренування озера Агассис могло відбутися в дуже короткий час, можливо, всього лише за один рік. Остання велика повінь сталося близько 8 400 календарних років до сьогодення (майже 7 700 тому згідно з ізотопом вуглецю ¹⁴С), коли озеро скинуло свою воду до Гудзонової затоки. Остаточне дренування озера відбулося протягом наступних 1 000 років або близько того.

Залишки озера

Вінніпег, Вінніпеґосіс, Манітоба, озеро Лісове та Дощове озеро є залишками стародавнього Агассису. Обриси і об'єми цих сучасних озер як і раніше, повільно змінюються в зв'язку з диференціальним ізостатичним підскоком.

Інші геологічні і геоморфологічні докази існування озера Агассис також можна побачити і сьогодні. Піднятий пляж, розташовано за багато кілометрів від будь-якої водойми, позначує межі колишнього озера в різний час. Родючі грунти долини Ред Рівер, тепер дренуємі Північний Ред, утворенні озерними відкладеннями мулу з озера Агассис.

Посилання

• Boswell, Randy (19 November 2007). «Noah's Ark flood spurred European farming». CanWest News Service. Процитовано 22 November 2007. 
• Broecker Wallace S. Was the Younger Dryas Triggered by a Flood? // Science. — Т. 312. — (26 May 2006) (5777) С. 1146–1148. DOI:10.1126/science.1123253. PMID 16728622.
• Fisher Timothy G. Chronology of glacial Lake Agassiz meltwater routed to the Gulf of Mexico // Quaternary Research. — Т. 59. — (March 2003) (2) С. 271–76. DOI:10.1016/S0033-5894(03)00011-5. Переглянуто: 18 March 2009.
• Fisher Timothy G. River Warren boulders, Minnesota, USA: catastrophic paleoflow indicators in the southern spillway of glacial Lake Agassiz (PDF) // Boreas. — Т. 33. — (December 2004) (4) С. 349–58. DOI:10.1080/0300948041001938. Переглянуто: 22 September 2007.
• Hostetler S. W., et al. Simulated influences of Lake Agassiz on the climate of central North America 11,000 years ago // Nature. — Т. 405. — (2000) (6784) С. 334–337. DOI:10.1038/35012581.
• Leverington David W., James T. Teller Paleotopographic reconstructions of the eastern outlets of glacial Lake Agassiz // Canadian Journal of Earth Sciences. — Т. 40. — (2003) (9) С. 1259–78. DOI:10.1139/e03-043.
• Lusardi, B. A. (1997). «Quaternary Glacial Geology» (PDF). Minnesota at a Glance. Minnesota Geological Survey, University of Minnesota. Процитовано 22 September 2007. 
• Ojakangas, Richard W.; Matsch, Charles L (1982), Minnesota's Geology, Minneapolis: University of Minnesota Press, ISBN 0-8166-0953-5 
• Perkins S. Once Upon a Lake // Science News. — Т. 162. — (2002) (18) С. 283. DOI:10.2307/4014064. Abstract at «Bibliography of Canadian Geomorphology». Canadian Geomorphology Research Group. Процитовано 15 December 2007. 
• Pielou, E. C. (1991). After the Ice Age: The Return of Life to Glaciated North America, Chicago: University of Chicago Press, ISBN 0-226-66812-6
• Sansome, Constance Jefferson (1983), Minnesota Underfoot: A Field Guide to the State's Outstanding Geologic Features, Stillwater, MN: Voyageur Press, ISBN 0-89658-036-9 
• Turney, C.S.M. and Brown, H. (2007) «Catastrophic early Holocene sea level rise, human migration and the Neolithic transition in Europe.» Quaternary Science Reviews, 26, 2036—2041; "The Mother of All Floods? November 21, 2007.
• Upham Warren The Glacial Lake Agassiz // Monographs of the United States Geological Survey. — Т. XXV. — (1896/2002). Переглянуто: 16 April 2009.
• «Valley Formation». Fact Sheets. Minnesota River Basin Data Center (MRBDC, Minnesota State University, Mankato. 15 November 2004. Процитовано 22 September 2007.