Льонок звичайний
| Льонок звичайний | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Linaria vulgaris
|
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| Linaria vulgaris Mill. |
||||||||||||||
|
|
Льонок звичайний (лат. Linaria vulgaris Mill.)
Багаторічна трав'яниста рослина, надто поширена як бур'ян. Стебло пряме, невелике. Листки лінійно-ланцетоподібні. Квітки жовтаві, зібрані у верхівкову китицю. Росте льонок на межах, серед посівів, на сухих схилах, світлих лісових галявинах, понад кручами. Поширений в Україні, на Кавказі, у Сибіру, на Далекому Сході.
Зміст |
Сировина [ред.]
Для медичного використання заготовляють квітучі стебла довжиною 15-20 см. Свіжа і висушена рослина має неприємний запах.
Хімічний склад [ред.]
Рослина містить алкалоїд пеганін, флавоноїдні глікозиди, органічні кислоти та ін[1]. Встановлено, що алкалоїд пеганін діє гіпотензивно при підвищеному артеріальному тиску, уповільнює серцеві скорочення[1].
Застосування [ред.]
Препарати льонку звичайного знаходять застосування як сечогінні, гіпотензивні та проносні засоби[1]. Густий відвар льонку звичайного в молоці — хороший засіб, отруюючий для мух[2].
Примітки [ред.]
- ↑ а б в Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5
- ↑ (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
