Любартів
| Любартів Lubartów | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 51°28′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 51.467° пн. ш. 22.600° сх. д.Координати: 51°28′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 51.467° пн. ш. 22.600° сх. д. | |||||
| Країна |
 Польща | ||||
| Регіон | Люблінське воєводство | ||||
| Засновано | 29 травня 1543 | ||||
| Площа | 13,91 км² | ||||
| Населення | ▼ 21 373 (01.01.2020) | ||||
| · густота | 1639 (2008[1]) осіб/км² | ||||
| Міста-побратими | Расейняйський район | ||||
| Телефонний код | (48) 81 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | LLB | ||||
| GeoNames | 765927 | ||||
| OSM | ↑2799860 ·R (Любартівський повіт, Люблінське воєводство) | ||||
| SIMC | 0956313 | ||||
| Поштові індекси | 21-100 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | lubartow.pl | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Любартів у Вікісховищі | |||||
Люба́ртів[2][3] (Любартув, пол. Lubartów) — місто в східній Польщі, на річці Вепр. Адміністративний центр Любартівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 22 803 (2008 р.), 22 545 (2010 р.).
Назва[ред. | ред. код]
Давніша назва міста — Левартів (пол. Lewartów).[4]
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване у східній частині Любартівської височини (пол. Wysoczyzna Lubartowska), яка є частиною Південнопідляської низовини (пол. Nizina Południowopodlaska).[5]
Історія[ред. | ред. код]
Місто засноване польським шляхтичем Петром Фірлеєм на ґрунтах сіл Щекаркова, Луцки за дозволом короля Сигізмунда І Старого від 23 травня 1543 року.[6]
У місті діяли відомі кальвінські школи, у яких за сприяння дідича — Миколая Фірлея — викладали учителі з Ляйпцига та Віттенберга. Також діяла школа аріан, а дідич сприяв переселенню до міста ремісників (зокрема, столярів, ковалів, боднарів, теслів, шевців) із Фландрії та Нідерландів, видаючи для них окремі привілеї.[4] Завдяки добрій якості місцевих виробів англійські купці з Ельблонгу та Щецина купували їх у своїх інтересах.[7] Наприкінці 1883 року тут мешкали 4869 осіб, з них 2400 чоловіків та 2469 жінок, 2148 римо-католиків, 22 православних, 18 євангелістів, 2681 юдеїв.[4]
У 1929 році польська адміністрація в рамках великої акції Ревіндикації зруйнувала місцеву православну церкву[2].
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[8][9]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 10858 | 2043 | 7867 | 948 |
| Жінки | 11915 | 1980 | 7607 | 2328 |
| Разом | 22773 | 4023 | 15474 | 3276 |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Палац Сангушків
- Базиліка святої Анни
- Монастир капуцинів
- Єврейський цвинтар
Спорт[ред. | ред. код]
діють кілька спортивних клубів, зокрема:
- Молодіжний легкоатлетичний клуб «НЕФРИТ» (пол. Młodzieżowy Klub Lekkoatletyczny "NEFRYT")
- Любартівські учнівські спортивні клуби «ЛУКС» (пол. Lubartowski Uczniowski Klub Sportowy «LUKS») і «РЕКОРД» (пол. Uczniowski Klub Sportowy «REKORD»)
- Молодіжний спортивний клуб «Любартів» (пол. Młodzieżowy Klub Sportowy LUBARTÓW)
- Любартівське товариство снукеру і більярду (пол. Lubartowskie Stowarzyszenie Snookera i Bilarda "LSSiB").[10]
Транспорт[ред. | ред. код]
Через місто пролягають:
- крайова автодорога № 19 Ряшів — Люблін — Любартів — Мендзижеч-Підляський — Сім'ятичі — Білосток (пол. Rzeszów — Lublin — Lubartów — Międzyrzec Podlaski — Siemiatycze — Białystok)
- воєводська автодорога № 815 Парчів — Вишничі (пол. Parczew — Wisznice).
- залізнична гілка № 30 Луків — Люблін (пол. Łuków – Lublin). Є залізнична станція, зупинки «Lubartów Lipowa» та «Lubartów Słowackiego».
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Миколай Фірлей — воєвода люблінський, заснував у Любартові кальвінський збір (протестантську церкву),[11] не мав синів, тому його чотири дочки внесли батькові маєтності своїм чоловікам.[7]
- князь Станіслав Вінцентій Яблоновський — помер у місті.[12]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 144.
- ↑ Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- ↑ а б в Lubartów (dawniej Lewartów)… — S. 376.
- ↑ O mieście. Informacje ogólne. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
- ↑ Pociecha W. Firlej Piotr z Dąbrowicy h. Lewart (†1553) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VII/1, zeszyt 31. — S. 16. (пол.)
- ↑ а б Lubartów (dawniej Lewartów)… — S. 377.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Kluby sportowe. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
- ↑ Liepszy K. Firlej Mikołaj (†1588) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Nauk — Instytut Historii, Wydawnictwo Zakładu Narodowego Imienia Ossolińskich, 1948—1958. — T. VII/1, zeszyt 31. — S. 11. (пол.)
- ↑ Dobrzyniecka J. Jabłonowski Stanisław Wincenty h. Prus III // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. X/2, zeszyt 45. — S. 239. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Lubartów (dawniej Lewartów) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 376. (пол.) — S. 376—381.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Любартів |
- Lubartów.pl [Архівовано 30 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Lubartów — NaszeMiasto.pl [Архівовано 6 червня 2017 у Wayback Machine.]
|
| |||||||||||