Люба моя людина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Люба моя людина
рос. Дорогой мой человек
Жанр Кінороман
Мелодрама
Військовий фільм
Режисер Йосип Хейфиц
Сценаристи Юрій Герман
Йосип Хейфиц
У головних
ролях
Олексій Баталов
Інна Макарова
Петро Константинов
Леонід Биков
Борис Чирков
Іван Переверзєв
Юрій Медведєв
Цецилія Мансурова
Лідія Штикан
Петро Кірюткін
Оператори Мойсей Магід
Лев Сокальський
Композитор Венедикт Пушков
Кінокомпанія Кіностудія «Ленфільм»
Тривалість 108 хвилин
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1958
IMDb ID 0051550

«Люба моя людина» (рос. «Дорогой мой человек») — російський радянський повнометражний кольоровий художній фільм, поставлений на Ленінградської ордена Леніна кіностудії «Ленфільм» в 1958 році режисером Йосипом Хейфицем за мотивами роману Юрія Германа «Справа, якій ти служиш» із залученням сюжетного матеріалу, надалі втілився в романи «Дорога моя людина» та «Я відповідаю за все».

Прем'єра фільму в СРСР відбулась 7 серпня 1958 року.

Зміст[ред. | ред. код]

Володимир – лікар, по-справжньому захоплений своєю професією і допомогою людям. У його житті є місце тільки для однієї дівчини – Варі. Її непередбачуваний характер ніяк не дозволяє їм бути разом. То вона намагається побудувати кар'єру акторки, то пропадає у геологічних експедиціях. Остаточно розлучає пару війна. І ось, через кілька років, фронтовий лікар Володимир бачить у госпіталі важку пацієнтку у несвідомому стані, у якій впізнає свою кохану.

Ролі[ред. | ред. код]

В епізодах[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]