Любка дволиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Любка дволиста
Platanthera bifolia - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-245.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Streptophytina
- Ембріофіти (Embryophyta)
- Судинні (Tracheophyta)
- Euphyllophyta
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Орхідні (Orchidaceae)
Підродина: Orchidoideae
Триба: Orchideae
Підтриба: Orchidinae
Рід: Любка (Platanthera)
Вид: Любка дволиста
Біноміальна назва
Platanthera bifolia
(L.) Rich. (1817)

Лю́бка дволи́ста (лат. Platanthera bifolia)


Наукове значення[ред.ред. код]

Любка дволиста, загальний вигляд
Квітка любки дволистої
Листя любки дволистої

Палеарктичний лісовий вид.

Статус[ред.ред. код]

ІІІ категорія (рідкісні).

Поширення[ред.ред. код]

Українські Карпати, Передкарпаття, Розточчя, Опілля, Полісся, Лісостеп (переважно північна частина), Степ. Вид поширений у Європі, Середземномор'ї, на Кавказі, в Малій Азії, в Західному і Східному Сибіру.

Місця зростання[ред.ред. код]

Світлі ліси, переважно діброви, рідше субори, галявини, узлісся, серед чагарників, заболочені луки

Чисельність[ред.ред. код]

Незначна, скорочується

Причини зміни чисельності[ред.ред. код]

Зривання квітів і заготівля бульб як лікарської сировини (салепу), руйнування місць зростання наслідок господарської діяльності, зокрема вирубування лісів

Біологічні характеристики[ред.ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина висотою 25—60 см, з цілісними овальними бульбами. Стебло біля основи з двома великими майже супротивними еліптичними прикореневими листками на крилатих черешках і довгою рідкою китицею білих запашних квіток на довгому квітконосі. Цвіте в червні — липні, формуючи численні великі, зеленувато-білі квітки надзвичайно химерної форми, схожі на метеликів. Суцвіття — нещільний видовжений колос. Три пелюстки віночка сходяться біля верхівки, 2 — розпростерті, а третій, язичковидний, звернений донизу (так звана губа), значно більший від інших, відрізняється від них формою. Біля основи він має довгу вигнуту циліндричну шпорку, яка в 1,5—2 рази більша, ніж зав'язь. Плодоносить у серпні — вересні. Плід — коробочка. Характеризується високою плодючістю (пересічно 2000 насінин на 1 рослину). Насіння, як у всіх орхідних, дуже дрібне, пилувате. Квітки мають чудовий запах, особливо присмерком, коли багато виділяється пахучих речовин; ось чому в деяких місцевостях цю рослину називають ще нічною фіалкою. Росте в заростях чагарників, у тінистих листяних і мішаних лісах, на лісових галявинах, узліссях.

Походження назви[ред.ред. код]

Назва роду походить від грецьких слів, що в перекладі означають «широкий пиляк». Видова назва означає «дволиста». Існує версія, що українська назва дана за гіпотетичну властивість викликати у чоловіків сексуальне збудження та ерекцію.

Білий колір квіток і сильний запах приваблюють нічних метеликів, які запилюють рослину. Декоративна рослина. Як і всі орхідні, підлягає охороні, занесена до Червоної книги. В Україні росте 2 види любки. У бульбах любки, порівняно невеликих за розміром, нагромаджуються слиз (до 50%), крохмаль (до 30%), декстрин (до 10%), деякі тонізуючі речовини.

Застосування[ред.ред. код]

Народна медицина рекомендує бульби любки виснаженим хворим при шлунково-кишкових захворюваннях, кашлі, хворобах зубів, а листя як зовнішнє при наривах. Бульби доцільно використовувати як обволікаючий засіб при отруєні (при цьому уповільнюється всмоктування токсичних сполук).

Розмноження[ред.ред. код]

Розмножується переважно насінням. Насіння проростає лише за наявності гриба. Проросток розвивається під землею протягом 2-4 років.

Культивування[ред.ред. код]

Культивується легко. Любку висаджують у пухкий ґрунт, багатий на перегній, у затінку кущів. Вона непогано розростається і щоліта радує нас ніжними квітками і тонким духмяним запахом. Зацвітає на 11-му році; запилюється нічними метеликами. Тривалість життя — до 27 років. Сціофіт, до вологи не вибагливий.

Заходи охорони[ред.ред. код]

Занесена до Червоної книги України.[1] Охороняється в природних заповідниках, Карпатському біосферному заповіднику. Потрібно здійснювати контроль за станом популяцій.

Любка дволиста на українській монеті

Монети[ред.ред. код]

У 1999 році Національний банк України випустив дві пам'ятні монети: номіналом 2 гривні з нейзільберу і номіналом 10 гривень із срібла із зображенням любки дволистої на реверсі.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела інформації[ред.ред. код]

  • Червона книга України. Рослинний світ / Під ред. Шеляг-Сосонка Ю. Р. — К.: Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1996. — С. 398.

Флора УРСР, 1950;