Люблінське воєводство (1474—1795)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Люблінське воєводство

POL województwo lubelskie IRP COA.svg

Герб

RON województwo lubelskie map.svg

   Воєводство в Речі Посполитій (1619).

Лю́блінське воєво́дство (лат. Palatinatus Lublinensis, пол. Województwo lubelskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 14741795 роках. Створене на основі східних земель Сандомирського воєводства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Малопольща. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на сході Малопольщі. Головне місто — Люблін. Очолювалося люблінськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Любліні. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 3 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&011033.066000011 033,66 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&0186482.&&&&00186 482 осіб. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу краю Нова Галичина Австрійської монархії.

Повіти[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska.

Джерела[ред.ред. код]