Люблін-Берестейська операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Люблін-Берестейська операція
Операція «Багратіон»
Радянсько-німецька війна
Bundesarchiv Bild 101I-155-2109A-06A, Russland, Halbkettenfahrzeug mit Nebelwerfer.jpg
Колона німецьких 210-мм реактивних мінометів NbW 42, буксуємих тягачем Sd.Kfz 10 на марші. Білоруська операція. Літо 1944
Дата: 18 липня — 2 серпня 1944
Місце: Західна Білорусь, східна Польща
Результат: перемога радянської сторони; розгром військ групи армій «Центр»
Територіальні зміни: визволення значної частини південно-західної Білорусі та східної Польщі
Сторони
СРСР СРСР
Польща Польща
Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
SU Рокосовський К. К.
SU Чуйков В. І.
SU Романенко П. Л.
SU Батов П. І.
SU Белов П. О.
SU Лучинський О. О.
SU Колпакчи В. Я.
SU Гусєв М. І.
SU Богданов С. І.[1]
SU Радзієвський О. І.[2]
SU Попов В. С.
SU Полинін Ф. П.
SU Руденко С. Г.
Польща З.Берлінг
Третій Рейх Ф. Шернер
Третій Рейх Й. Фріснер
Третій Рейх Г.-Г. Райнхардт
Третій Рейх Г. Блюментрітт
Третій Рейх В.Модель
Третій Рейх В. Нерінг
Третій Рейх Н. фон Ворман
Третій Рейх В.Вайс

Люблін-Берестейська операція — фронтова наступальна операція в ході другого етапу стратегічної наступальної операції «Багратіон», що проводилася військами 1-го Білоруського фронту під командуванням маршала Радянського Союзу К.Рокосовського в період з 18 липня по 2 серпня 1944 року з метою розгрому берестейського та люблінського угруповань супротивника. З німецького боку їм протистояли з'єднання 2-ої та 9-ої польових армій групи армій «Центр» і 4-а танкова армія групи армій «Північна Україна».

Хід операції[ред.ред. код]

Наприкінці 17 липня війська 1-го Білоруського фронту (48-а, 65-а, 28-а, 61-а, 70-а, 47-а, 8-а гвардійська та 69-а загальновійськові армії, 1-а армія Війська Польського, 2-а танкова армія, 6-а та 16-а повітряні армії, 2-й і 7-й гвардійські кавалерійські та 11-й танковий корпуси; командувач — Маршал Радянського Союзу Рокосовський К. К.) вийшли на рубіж, що проходив західніше Свіслочі, Відомлі, східніше Кобрина, західніше Ковеля. В результаті успіху першої частини операції «Багратіон» у стратегічному фронті противника утворився 400-кілометровий пролом, який він безуспішно намагався закрити окремими дивізіями, що перекидалися з різних ділянок радянсько-німецького фронту й з Заходу. Радянським військам на цій ділянці фронту протистояли розтрощені сили німецьких 2-ї польової і частина сил 4-ої танкової армій, а з 24-25 липня і 9-та польова армія Вермахту.

Задум радянського командування полягав у завданні потужних ударів в обхід Берестейського УР з півночі та півдня розгромити берестейське та люблінське угруповання німецьких військ, і розвиваючи наступ на варшавському напрямку, вийти на широкому фронті до р. Вісла. Головний удар наносився південніше Берестя силами 70-ої, 47-ої, 8-ої гвардійської, 69-ої загальновійськових, 2-ої танкової армій та 1-ої армії Війська Польського, танкового і двох кавалерійських корпусів за підтримки 6-ої повітряної армії в напрямку на Люблін і Прагу (передмістя Варшави), а частиною сил — в обхід Берестя з півдня. Війська 48-ої, 65-ої, 28-ої та 61-ої армій за підтримки 16-ої повітряної армії завдавали удару на варшавському напрямку, обходячи берестейське угруповання супротивника з півночі.

18 липня 1944 радянські війська перейшли в наступ. У перший же день на напрямку головного удару оборона німецьких військ була прорвана, і 20 липня з'єднання 1-го ешелону вийшли на широкому фронті до р. Західний Буг, форсували її з ходу і вступили на територію Польщі. Успіху лівого крила Першого Білоруського фронту сприяв наступ, що був розпочатий 13 липня військами 1-го Українського фронту. 22 липня в прорив була введена 2-а танкова армія, яка 24 липня звільнила Люблін і 25 липня вийшла до Вісли в р-ні Дембліна. 28 липня до Вісли підійшли війська 8-ої гвардійської армії, 1-ої армії Війська Польського та 69-ої загальновійськової армії. 2-а танкова армія, передавши 1-ій армії Війська Польського свої рубежі на Віслі, продовжила наступ уздовж правого берега річки до Варшаві.

70-а армія, форсувавши Західний Буг, обійшла Берестя з південного заходу, а 28-а армія вийшла до Західного Бугу з північно-західніше Берестя. Шляхи відходу берестейського угруповання супротивника на захід були відрізані. 28 липня війська 61-ої армії за сприяння частини сил 70-ої і 28-ої армій звільнили Берестя. 31 липня 2-а танкова армія прорвалася до Праги, але була зустрінута контрударом 5 танкових і 2 піхотних дивізій ворога. На підступах до Праги радянські війська змушені були перейти до оборони. 28 липня — 2 серпня 8-а гвардійська та 69-а армії форсували Віслу і захопили на її західному березі Магнушевський і Пулавський плацдарми. До 2 серпня війська фронту вийшли на рубіж західніше Суража, Цехановець, північніше Калішіна, на схід від Праги і далі на південь по Віслі і продовжували бої за Прагу і розширення плацдармів на лівому березі Вісли.

В результаті Люблін-Берестейської операції було завершено вигнання німців з південно-західних областей Білорусії і звільнені східні райони Польщі. У ході операції радянські війська просунулися на 260 км, форсували з ходу Віслу, захопили плацдарми на її західному березі, створили сприятливі умови для подальшого наступу на варшавсько-берлінському напрямку. У ході операції широко застосовувалися маневр рухливими військами, поєднання різних способів розгрому ворожих угруповань — берестейського шляхом оточення і подальшого знищення, а люблінського — нанесенням глибоких розсікаючих ударів, вміло здійснювалося форсування з ходу великих водних перешкод із захопленням і розширенням плацдармів.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]