Пшенична Любов Антонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Любов Пшенична)
Перейти до: навігація, пошук

Любов Антонівна Пшенична (нар. 29 червня 1955 року, с. Закриниччя, Баранівського району Житомирської області) — українська поетеса, педагог. Дружина письменника Миколи Пшеничного.

Закінчила дошкільне відділення Рівненського педагогічного інституту. Працювала учителем та вихователем. Відмінник народної освіти УРСР. Викладала у Дубенському педагогічному коледжі, у Дубенському міськвідділі соцзахисту на Рівненщині.

Голова Дубенської регіональної організації Національної спілки письменників України.

Твори Любові Пшеничної введені у шкільні підручники для учнів молодших класів, друкувалися в перекладах російською, білоруською, тувинською мовами.

Лауреат обласної літературної премії імені Валер'яна Поліщука.

Книги[ред.ред. код]

  • «Чорногузки» (1988),
  • «День народження сопілки» (1989),
  • «Весела абетка» (1992),
  • «Боря з Мухомори та його друзі» (1991),
  • «Дитейка» (1992),
  • «Картопляна історія» (1992),
  • «Сонна лічилка» (1992),
  • «Босоніж по материнці» (1995),
  • «Вогник на калині» (2001), "
  • «Любавин дзвін» (2003),
  • «Дика лілея» (2005),
  • "Калинови й дід" (2005),
  • "Бегемотове болото" (2007),
  • "Коли зацвітуть лілеї" (2008) та ін.
  • «Микола Жулинський» (літературний портрет)(2000) та ін.