Люгайло Станіслав Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Люгайло
Станіслав Антонович Люгайло
латис. Staņislavs Lugailo
Загальна інформація
Прізвиська Вертоліт
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Народження 1 січня 1938(1938-01-01)
Сухумі, Грузинська РСР, СРСР
Смерть 11 квітня 2021(2021-04-11) (83 роки)
Краматорськ, Донецька область, Україна
Зріст 183 см[1]
Вага 82 кг[1]
Дружина Ольга Ахлестіна
Спорт
Країна СРСР СРСР
Вид спорту волейбол
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Нац. збірна СРСР
Участь і здобутки
Нагороди
заслужений майстер спорту СРСР
Спортивні медалі
Представник СРСР СРСР
Чоловічий волейбол
Літні Олімпійські ігри
Золото 1964 Токіо у складі команди

Станісла́в Анто́нович Люга́йло (1 січня 1938, Сухумі, Грузинська РСР, СРСР — 11 квітня 2021) — радянський та український волейболіст і тренер литовського походження, гравець збірної СРСР. Майстер спорту (1962), почесний майстер спорту (1964). Заслужений майстер спорту СРСР (1990), Олімпійський чемпіон з волейболу 1964 р. в Токіо.[2] Заслужений тренер України (2007). Почесний ветеран спорту України. Закінчив Латвійський інститут фізичної культури (Рига, 1970). Нападник. Гравець атлетичної статури, який володів потужним точним ударом та високим стрибком. За вміння «зависати» в повітрі під час стрибка дістав прізвисько «Вертоліт»[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Волейболом почав займатися в Сухумі, перший тренер «Заслужений тренер Абхазії» Роберт Артемович Діленян[4].

Станіслав Люгайло був дуже різнобічним спортсменом. До приходу у волейбол активно займався різними видами спорту (футбол, легка атлетика — 400 м, 800 м, стрибки у висоту, баскетбол), де показував пристойні результати. Наприклад, у стрибках у висоту мав результат, способом «ножиці», 1 м 85 см — чемпіон Сухумі[5]. Займатися волейболом почав доволі пізно — у 17 років, а вже у 26 років став чемпіоном Олімпійських ігор у Токіо (1964)[6][7].

З 1959 року член збірних команд: молодіжної команди СРСР, збірної РРФСР, збірної Збройних Сил СРСР. Грав в Єврокубках за команду ЦСКА, м. Москва. 1963 року у складі збірної команди РРФСР срібний призер Спартакіади народів СРСР (XXVI чемпіонат СРСР).

Виступав за команду «Радіотехнік» (Рига) з 1963 по 1969 роки[8]. У своїй тактичній організації гри «Радіотехнік» використовував сучасні форми атаки й оборони, переходив від гри з двома зв'язковими гравцями до гри з одним, використовував атаки зі швидкісних передач, застосовував у нападі комбінації на два темпи. Команду завжди вирізняли агресивні атакувальні дії і висока ігрова дисципліна.

У складі команди «Радіотехнік» (Рига) С. Люгайло здобував срібні медалі Чемпіонату СРСР 1965, 1966 року, бронзовий призер Чемпіонату СРСР — 1968, 1968 — 69 рр.

У складі збірної Латвійської РСР срібний призер союзної першості та Спартакіади народів СРСР 1963, так само у складі збірної Латвійської РСР вигравав дві Спартакіади профспілок СРСР.

Список 24 найкращих волейболістів СРСР 1962, 1963 (ГРВН), 1964, 1968 року («Радіотехнік»).

У збірній СРСР в офіційних змаганнях виступав 1964 року. В її складі став олімпійським чемпіоном. Тренери — Ю. М. Клещов (Москва), М. С. Міхєєв (Ленінград).

1969—1973 гравець команди «Динамо» (Донецьк); до 1976 — граючий тренер.

Працював головним тренером чоловічої команди «Динамо» (Донецьк) із волейболу, головним тренером жіночої волейбольної команди «Спартак» (Донецьк).

1991—93, 1994—96 тренував чоловічі і жіночі команди Філіппін (м. Маніла), що ставали чемпіонами і призерами Ігор Південно-Східної Азії[9].

Після повернення в Україну працював головним тренером жіночої команди з волейболу «Медіка-ШВСМ» (нині — «ДонНУЕТ-ШВСМ») (Донецьк). Під керівництвом Станіслава Люгайла команди «Медіка-ШВСМ»[10] і «ДонНУЕТ-ШВСМ» вийшли до Вищої та Суперліг чемпіонату України. Серед вихованок — майстер спорту міжнародного класу О. Павлова, майстер спорту Я. Ковтун.

Головний організатор проведення традиційних міжнародних турнірів з волейболу серед ветеранів на Кубок олімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту Станіслава Люгайло, які проводять у Донецьку з 1997 року[11].

Після тимчасової окупації Донецька у 2014 року Станіслав Антонович Люгайло і його дружина Ольга Іванівна Ахлестіна переїхали до Харкова, де працювали у Харківському вищому училищі фізичної культури і спорту, а також тренували жіночої волейбольної команди «Збірна Харківської області — КЗ „ХПКСП“ ХОР»[12][13].

У Краматорську 21-23 вересня 2017 року на базі спорткомплексу Машинобудівного коледжу Донбаської державної машинобудівної академії проходив 20-й ювілейний турнір з волейболу серед ветеранів на призи олімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту, заслуженого тренера України Станіслава Люгайло. Серед почесних гостей на урочистому відкритті змагань були й інші українські олімпійські чемпіони з волейболу радянських часів: Володимир Бєляєв, Володимир Іванов, Віктор Михальчук — 1968 року, Федір Лащонов — 1980 року[14][15][16][17][18][19][20].

Помер 11 квітня 2021 року в Краматорську (Донецька область)[21].

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (2013).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Olympedia — 2006.
  2. 3-й сет финала СССР — ЧССР на Олимпиаде в Токио — 1964 [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.].
  3. http://vp.donetsk.ua/gorod-region/gorod/15622-kramatorsk-primet-vseukrainskij-turnir-po-volejbolu-v-chest-stanislava-lyugajlo
  4. https://sputnik-abkhazia.ru/Abkhazia/20170515/1021039113/matematikvolejbolist-pamyati-roberta-dilenyana.html [Архівовано 14 серпня 2019 у Wayback Machine.] Математик–волейболист: памяти Роберта Диленяна (рос.)
  5. https://chernivtsisport.com/zirky/item/6092-stanislav-liuhailo-my-staly-pershymy-olimpiiskymy-chempionamy-z-voleibolu-video СТАНІСЛАВ ЛЮГАЙЛО: «МИ СТАЛИ ПЕРШИМИ ОЛІМПІЙСЬКИМИ ЧЕМПІОНАМИ З ВОЛЕЙБОЛУ» (укр.)
  6. Краматорск примет Всеукраинский турнир по волейболу в честь Станислава Люгайло http://vp.donetsk.ua/gorod-region/gorod/15622-kramatorsk-primet-vseukrainskij-turnir-po-volejbolu-v-chest-stanislava-lyugajlo (рос.)
  7. Олімпійські види спорту. Люгайло Станіслав Антонович https://sportdonoda.gov.ua/pro-upravlinnya/gordist-donbasu/221_olimpiyski-vidi-sportu.html [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] (укр.)
  8. http://sportfiction.ru/books/spravochnik-quot-voleybol-quot/?bookpart=190916 [Архівовано 3 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59889 (укр.)
  10. Представление соперника. «ДонНУЕТ-ШВСМ» [Архівовано 10 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Волейбол. Турнир на призы Станислава Люгайло [Архівовано 17 грудня 2007 у Wayback Machine.]. (рос.)
  12. Чемпіонат України з волейболу. Вища ліга. Жінки http://uvf-web.dataproject.com/CompetitionTeamSearch.aspx?ID=23 [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] (укр.)
  13. Кубок Люгайло. Погляд олімпійських чемпіонів http://noc-dn.org.ua/kubok-lyugajlo-poglyad-olimpijskyh-chempioniv/ [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.] (укр.)
  14. У Краматорську пройшов XX турнір з волейболу на призи олімпійського чемпіона Станіслава Люгайло [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] (укр.)
  15. В Краматорске проходит турнир по волейболу среди ветеранов в честь Станислава Люгайло [Архівовано 26 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. Кубок Люгайло. Погляд олімпійських чемпіонівhttps://sportdonoda.gov.ua/news/7105_kubok-lyugaylo-poglyad-olimpiyskih-chempioniv.html(укр.)
  17. У Краматорську стартував Всеукраїнський турнір з волейболу на честь Станіслава Люгайло https://sportdonoda.gov.ua/news/3727_u-kramatorsku-startuvav-vseukranskiy-turnir-z-voleybolu-na-chest-stanislava-lyugaylo.html (укр.)
  18. У Краматорську відбувся традиційний всеукраїнський турнір з волейболу на честь Станіслава Люгайло https://sportdonoda.gov.ua/news/5616_u-kramatorsku-vidbuvsya-traditsiyniy-vseukranskiy-turnir-z-voleybolu-na-chest-stanislava-lyugaylo.html (укр.)
  19. XXI Всеукраїнський турнір на призи Станіслава Люгайло зібрав у Краматорську всіх олімпійських чемпіонів з волейболу http://noc-dn.org.ua/xxi-vseukrainskyi-turnir-na-pryzy-stanislava-lyugaylo-zibrav-u-kramatorsku-vsih-olimpiyskyh-chempioniv-z-voleybolu/ [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] https://sportdonoda.gov.ua/news/9066_hhI-vseukranskiy-turnir-na-prizi-stanislava-lyugaylo-zibrav-u-kramatorsku-vsih-olimpiyskih-chempioniv-z-voleybolu.html (укр.)
  20. Краматорськ прийняв XXII турнір з волейболу серед ветеранів на призи олімпійського чемпіона Станіслава Люгайло http://noc-dn.org.ua/kramatorsk-pryinyav-turnir-z-voleybolu-sered-veteraniv-na-pryzy-olimpiyskogo-chempiona-stanislava-lyugaylo/ [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.] https://sportdonoda.gov.ua/news/10681_kramatorsk-vpyate-priynyav-turnir-z-voleybolu-sered-veteraniv-na-prizi-olimpiyskogo-chempiona-stanislava-lyugaylo.html (укр.)
  21. Світла пам'ять…. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 11 квітня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Волейбол: Справочник / Сост. А. С. Эдельман. — М. : Физкультура и спорт, 1984. — 224 с.(рос.)
  • Волейбол: Энциклопедия / Сост. В. Л. Свиридов, О. С. Чехов. — Томск : Компания «Янсон», 2001.(рос.)
  • Ермаков С. С. Волейбол Харькова: 1925—2000гг. факты и комментарии. — Харьков : ХГАДИ. — 2004. — 372 с.(рос.)
  • 80 років волейболу України. Літопис-хронологія 1925—2005 р.р. / за заг.ред. Єрмакова С. С. — К. : ФВУ. — 2005. — 96 с.(укр.)
  • 90 років волейболу в Україні: в 2 т. Т. 1 / уклад. В. В. Туровський, В. О. Трофимов; Федерація волейболу України. — Ювілейне видання. — К. : Видавничий дім «Новий Час», 2015. — 160 с. : іл.

Посилання[ред. | ред. код]