Ахім фон Арнім
Лю́двіґ-Йоахі́м фон А́рнім (нім. Achim von Arnim; 26 січня 1781, Берлін — 21 січня 1831) — німецький письменник, основний представник (разом зі своїм другом Клеменсом Брентано) гейдельберзького романтизму. Його дружина Беттіна (сестра Брентано) теж була письменницею. Ім'я при народженні — Carl Joachim Friedrich Ludwig von Arnim.
[ред.] Творчість
Арнім є автором романів «Бідність, багатство, злочин і спокутування графині Долорес» (1810), «Охоронці корони» (1817, друга частина посмертно - 1854), повістей «Ізабелла Єгипетська, перша любов імператора Карла V »(1812), «Рафаель і його сусідки» (1822, опублікована в 1824) та інших, новел «Одержимий інвалід в форті Ратон» (1818) та інших.
Разом з Брентано склав антологію народних пісень «Чарівний ріг хлопчика» (нім. «Des Knaben Wunderhorn») у трьох томах (1805 -1808), які чинили значний вплив на розвиток німецької лірики XIX ст. [1]
Арнім вводить фантастику в історичну новелу ( «Ізабелла Єгипетська», де діють альраун і голем), поєднуються з точними історичними деталями.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
- Людвиг Ахім фон Арнім — німецький письменник-романтик (рос.)
[ред.] Примітки
- ↑ М. Рудницкий. Комментарии. — Избранная проза немецких романтиков. В 2-х томах. Т. 2. Пер. с нем. Сост. А. Дмитриева. Москва: Художественная литература, 1979. С. 416.
