Людвіг V (герцог Баварії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людвіг V
Людвіг V

Нині на посаді
На посаді з


Батько Людвіг IV
Дружина Маргарита Даньська
Маргарита Маульташ
Діти Єлизавета
Герман
Мейнхард III
Читання першого декрету Людвіга V, герцога Баварії.

Людвіг V (нім. Ludwig V.; травень 1315(1315) — 18 вересня 1361) — герцог Баварії з 1347, маркграф Бранденбургу в 1323–1351, граф Тіролю з 1342, з династії Віттельсбахів.

Біографія[ред.ред. код]

Людвіг V був старшим сином імператора Священної Римської імперії Людвіга IV. Вже у віці 8 років Людвіг отримав від батька маркграфство Бранденбург, однак його правління там не набуло популярності місцевого дворянства.

У 1342 Людвіг одружився на Маргариті Маульташ, правительці обширного Тирольского графства на південь від Баварії. Маргарита, однак, з церковного права, ще не вважалася розведеною зі своїм першим чоловіком Іоганном Генріхом Люксембурзьким, тому шлюб Людвіга та Маргарити викликав скандал європейського масштабу. Незважаючи на захист «першого в історії світського шлюбу» з боку чільних філософів того часу Вільяма Оккама та Марсілія Падуанського, Папа Римський, будучи в жорсткому протистоянні з імператором Людвігом IV, відлучив молоду пару від церкви.

Після смерті свого батька у 1347 Людвіг V разом зі своїми п'ятьма братами проголошений герцогом Баварії. Через два роки брати вирішили розділити герцогство. Людвіг V, його молодші брати Людвіг VI і Оттон V отримали у володіння Верхню Баварію, що включає території по річках Лех, Ізар, Ампер та верхів'я Інна.

Відлучений від церкви Людвіг V не міг претендувати на корону Священної Римської імперії після свого батька. Імператором був обраний Карл IV, з конкуруючого дому Люксембургів. Людвіг V у союзі з англійським королем Едвардом III намагалися домогтися обрання анти-королем Німеччини Гюнтера Шварцбурзького, проте незабаром після його обрання чотирма курфюрстами Гюнтер був розбитий прихильниками Люксембургів та помер. Проте Людвігу V вдавалося стримувати агресію нового імператора проти володінь Віттельсбахів: у 1350 він придушив повстання в Бранденбурзі, інспіроване Карлом IV і що призвело до розорення цього князівства, а пізніше Людвіг V відбив напад імператора на Тіроль.

У 1351 Людвіг поступився Бранденбурзьким маркграфством своїм молодшим братам за можливість единовластного правління у Верхній Баварії. Він планував навіки об'єднати Тіроль з Баварією та створив єдину адміністрацію для обох своїх князівств. З публікацією у 1356 Золотої Булли Карла IV, що обмежила коло німецьких князів, які мають право обрання імператора сімома курфюрстами (Баварія не входила до їх числа), почався новий виток конфлікту між Людвігом V і імператором.

У 1359 Людвігу вдалося досягти за допомогою Габсбургів, також незадоволених політикою Карла IV, зняття церковного відлучення з себе і своєї дружини.

У вересні 1361 Людвіг V помер дорогою з Тіролю в Мюнхен. Йому успадковував його син Мейнгард III.

Шлюби і діти[ред.ред. код]

Єлизавета (1326? — 1345?)
Герман (13431360)
Мейнхард III (13441363), герцог Верхній Баварії і граф Тіролю

Посилання[ред.ред. код]


 Попередник 
Людвіг IV
 Маркграф Бранденбурга
1323 — 1351
Наступники
Людвіг VI
Оттон V
 Герцог Баварії 
1347 — 1349
спільно зі Стефаном II, Людвігом VI,
Вільгельмом I, Альбрехтом I і Оттоном V
Наступник
розділене на Верхню
і Нижню Баварію
 Попередник 
Нове утворення
 Герцог Верхньої Баварії 
1349 — 1361
Наступник
Мейнхард III
 Попередник 
Маргарита
 Граф Тіролю 
1342 — 1361