Люджа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Люджа
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Охтирський район
Громада Тростянецька міська громада
Облікова картка Люджа 
Основні дані
Перша згадка 1664
Населення 906
Поштовий індекс 42650
Телефонний код +380 5458
Географічні дані
Географічні координати 50°30′02″ пн. ш. 35°03′41″ сх. д. / 50.50056° пн. ш. 35.06139° сх. д. / 50.50056; 35.06139Координати: 50°30′02″ пн. ш. 35°03′41″ сх. д. / 50.50056° пн. ш. 35.06139° сх. д. / 50.50056; 35.06139
Середня висота
над рівнем моря
140 м
Водойми р. Люджа
Відстань до
районного центру
8 км
Найближча залізнична станція Смородине
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 42650, с.Люджа, вул.Горького, 43
Карта
Люджа. Карта розташування: Україна
Люджа
Люджа
Люджа. Карта розташування: Сумська область
Люджа
Люджа
Мапа
Мапа

Лю́джа — село в Україні, у Тростянецькій громаді Охтирського району Сумської області. Населення становить 906 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Люджанська сільська рада.

Після ліквідації Тростянецького району 19 липня 2020 року село увійшло до Охтирського району[1].

Географія[ред. | ред. код]

Село Люджа знаходиться на березі річки Люджа, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване місто Тростянець. На річці кілька загат. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1913.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про село припадає на 1664 рік, коли Люджа значиться на карті між землями, що придбав Іван Перехрестов у служивих людей.[2]

Опис села Люджа зробив у 60-х роках ХІХ століття місцевий священик Петро Ковальський.

"Село розкинулося по обидва береги від річки, а за селом, на правому березі на кілька десятків верст стоїть густий ліс, де росте безліч груш. Майже в самому центрі села, на правому березі річки, стоїть невелика дерев'яна церква, названа на честь чудотворців- цілителів Кузьми та Дем'яна, з півночі та сходу до церковної огорожі впритул підходять сади місцевих жителів, а за селом сади з'єднуються з лісом."

Першими жителями були боярські діти Московського царства. Про це свідчать граничні записи тих років. Хто і чому дав селу назву Люджа невідомо, але в акті 1686 воно називається Стара Люджа. Нащадки боярських дітей, нинішні мешканці Люджі, складають люджанське товариство державних селян — 415 чоловіків та 404 жінки. До складу люджанського товариства входить ще село Верхолюджа. Кількість населення становить 386 чоловіків та 409 жінок. Добавку до цього населення становлять 42 чоловіки з відставних та безстроково відпущених нижніх військових чинів із їхніми сім'ями. Люджанська парафія складається з 843 чоловіків та 866 жінок. Усі вони великороси православного віросповідання, розкольників у тому числі немає.

За даними на 1864 рік у казеному селі Боромлянської волості Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 793 особи (404 чоловічої статі та 389 — жіночої), налічувалось 128 дворових господарств[3]. Також у 19 сторіччі була побудована Козьмо-Дем'янівська церква яка існула 2 сторіччя.

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1423 осіб[4]. Також раніше існував хутор Верхолюджа який, під час першої світової війни був переданий офіцеру Гостев Кузьма Митрофанович (1887-1967) . Але в 1932-1933 Кузьму розкуркурили і заслали в силку на Кавказ, та все ж скоро відпустили .А в 1971 році селище Верхолюджа було приєднано до селища Люджа ,селище до сих пір в складі люджи і вважається там районом селища.

Основне заняття мешканців – землеробство. Деякі їх у літню пору ходять на заробітки в південні губернії на польові роботи. Але, крім землеробства, людяни та верхолюджани щороку з 29 серпня і до середини вересня цілими родинами виїжджають до навколишніх лісів збирати лісові груші. Грушеве дерево тут вважається заповідним: ніхто його не вирубує на жодну потребу. Зібравши груші скільки зможе, кожна сім'я висушує їх там у лісі. І вже пізно восени привозять додому.

Чисельність населення села Люджа та Верхолюджа
Рік Кількість жителів
1750 1546
1770 1665
1790 1783
1810 1822
1830 1936
1840 1659
1850 1604
1911 2558

З 1844 року при церкві за указом палати державних майнов розпочало роботу парафіяльне училище. При церкві також працювала жіноча церковно-парафіяльна школа. У 60-х років XIX починає керувати земство, на гроші якого в 1878 споруджується дерев'яне відштукатурене приміщення школи на дві класні кімнати і з квартирою для вчителя. На будівництво було витрачено 2000 рублів.

У 1864 році в Люджі працював винокурний завод і дві шинкарні.

Радянська влада встановлена ​​у січні 1918 року.

На фронтах Великої Вітчизняної війни та в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників боролися 373 мешканці села, 27 з них за бойові подвиги нагороджені орденами та медалями СРСР, 162 загинули. У Люджі споруджено два пам'ятники на честь радянських воїнів, які загинули під час визволення села.

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна ферма.
  • «Світанок», агрофірма, ТОВ.
  • «Агро», ПП.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа І-ІІ ст.
  • Будинок культури.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Микола Артюшенко (2002). Старожитності Тростянеччини (укр.) . с. 253.
  3. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 505)(рос. дореф.)
  4. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

Джерела[ред. | ред. код]