Люджа
| село Люджа | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Охтирський район |
| Громада | Тростянецька міська громада |
| Облікова картка | Люджа |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1664 |
| Населення | 906 |
| Поштовий індекс | 42650 |
| Телефонний код | +380 5458 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°30′02″ пн. ш. 35°03′41″ сх. д. / 50.50056° пн. ш. 35.06139° сх. д.Координати: 50°30′02″ пн. ш. 35°03′41″ сх. д. / 50.50056° пн. ш. 35.06139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
140 м |
| Водойми | р. Люджа |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Найближча залізнична станція | Смородине |
| Відстань до залізничної станції |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42650, с.Люджа, вул.Горького, 43 |
| Карта | |
  Люджа | |
 Люджа | |
| Мапа | |
| |
Лю́джа — село в Україні, у Тростянецькій громаді Охтирського району Сумської області. Населення становить 906 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Люджанська сільська рада.
Після ліквідації Тростянецького району 19 липня 2020 року село увійшло до Охтирського району[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Люджа знаходиться на березі річки Люджа, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване місто Тростянець. На річці кілька загат. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1913.
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка про село припадає на 1664 рік, коли Люджа значиться на карті між землями, що придбав Іван Перехрестов у служивих людей.[2]
Опис села Люджа зробив у 60-х роках ХІХ століття місцевий священик Петро Ковальський.
"Село розкинулося по обидва береги від річки, а за селом, на правому березі на кілька десятків верст стоїть густий ліс, де росте безліч груш. Майже в самому центрі села, на правому березі річки, стоїть невелика дерев'яна церква, названа на честь чудотворців- цілителів Кузьми та Дем'яна, з півночі та сходу до церковної огорожі впритул підходять сади місцевих жителів, а за селом сади з'єднуються з лісом."
Першими жителями були боярські діти Московського царства. Про це свідчать граничні записи тих років. Хто і чому дав селу назву Люджа невідомо, але в акті 1686 воно називається Стара Люджа. Нащадки боярських дітей, нинішні мешканці Люджі, складають люджанське товариство державних селян — 415 чоловіків та 404 жінки. До складу люджанського товариства входить ще село Верхолюджа. Кількість населення становить 386 чоловіків та 409 жінок. Добавку до цього населення становлять 42 чоловіки з відставних та безстроково відпущених нижніх військових чинів із їхніми сім'ями. Люджанська парафія складається з 843 чоловіків та 866 жінок. Усі вони великороси православного віросповідання, розкольників у тому числі немає.
За даними на 1864 рік у казеному селі Боромлянської волості Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 793 особи (404 чоловічої статі та 389 — жіночої), налічувалось 128 дворових господарств[3]. Також у 19 сторіччі була побудована Козьмо-Дем'янівська церква яка існула 2 сторіччя.
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1423 осіб[4]. Також раніше існував хутор Верхолюджа який, під час першої світової війни був переданий офіцеру Гостев Кузьма Митрофанович (1887-1967) . Але в 1932-1933 Кузьму розкуркурили і заслали в силку на Кавказ, та все ж скоро відпустили .А в 1971 році селище Верхолюджа було приєднано до селища Люджа ,селище до сих пір в складі люджи і вважається там районом селища.
Основне заняття мешканців – землеробство. Деякі їх у літню пору ходять на заробітки в південні губернії на польові роботи. Але, крім землеробства, людяни та верхолюджани щороку з 29 серпня і до середини вересня цілими родинами виїжджають до навколишніх лісів збирати лісові груші. Грушеве дерево тут вважається заповідним: ніхто його не вирубує на жодну потребу. Зібравши груші скільки зможе, кожна сім'я висушує їх там у лісі. І вже пізно восени привозять додому.
| Рік | Кількість жителів |
| 1750 | 1546 |
| 1770 | 1665 |
| 1790 | 1783 |
| 1810 | 1822 |
| 1830 | 1936 |
| 1840 | 1659 |
| 1850 | 1604 |
| 1911 | 2558 |
З 1844 року при церкві за указом палати державних майнов розпочало роботу парафіяльне училище. При церкві також працювала жіноча церковно-парафіяльна школа. У 60-х років XIX починає керувати земство, на гроші якого в 1878 споруджується дерев'яне відштукатурене приміщення школи на дві класні кімнати і з квартирою для вчителя. На будівництво було витрачено 2000 рублів.
У 1864 році в Люджі працював винокурний завод і дві шинкарні.
Радянська влада встановлена у січні 1918 року.
На фронтах Великої Вітчизняної війни та в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників боролися 373 мешканці села, 27 з них за бойові подвиги нагороджені орденами та медалями СРСР, 162 загинули. У Люджі споруджено два пам'ятники на честь радянських воїнів, які загинули під час визволення села.
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарна ферма.
- «Світанок», агрофірма, ТОВ.
- «Агро», ПП.
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа І-ІІ ст.
- Будинок культури.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Колодяжна Любов Володимирівна (1960) — фахівець у галузі турбобудування, доктор технічних наук.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Микола Артюшенко (2002). Старожитності Тростянеччини (укр.) . с. 253.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 505)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст та сіл України. Том Сумская область. стор. 579 (рос.)
- Погода в селі Люджа [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
| |||||||||||
