Людина розумна
| Редагування цієї статті незареєстрованими чи непідтвердженими користувачами є забороненим на даний момент. Дивіться правила захисту сторінок та журнал захисту для детальнішої інформації. Якщо ви не можете редагувати цю статтю і бажаєте внести зміни, то ви можете зробити запит на редагування, обговорити зміни на сторінці обговорення, зробити запит на зняття захисту, ввійти в систему або зареєструватися. |
| Людина | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
Людина розумна (лат. Homo Sapiens) — вид живих організмів, що на сучасному етапі існування живого перебуває на найвищому щаблі розвитку і зайняв його в результаті довгого і складного процесу історико-еволюційного прогресу (антропогенезу).
Зміст |
Історія
Еволюція
Лінія еволюції людини характеризувалася прямоходінням, поступовим вдосконаленням руки як органу праці, ускладненням будови мозку і прижиттєво виникаючих форм поведінки. При цьому морфологічна еволюція гомінідів мала нерівномірний, «мозаїчний» характер. Так, спочатку сформувався комплекс ознак, пов’язаних з прямоходінням (не пізніше 3 млн років тому, а можливо, і значно раніше), тоді як об’єм мозку у цих найдавніших гомінід був порівняно невеликий (менше 800 см³), а рука ще багато в чому зберігала мавп’ячі риси. Ймовірно, не було повного паралелізму і в темпах морфологічної та біохімічної еволюції. Згідно з поширеною точкою зору, лінія людини відокремилася від загального з мавпами стовбура не раніше 10 і не пізніше 6 млн років тому. Перші достовірні представники роду Homo з’явилися близько 2 млн років, за данними археології найдавніші скелети сучасної людини Н. sapiens мають вік біля 200 тис. років, аналіз генетиків дає наступні цифри по чоловічій лінії (Y-хромосоми) - 338 тис. р.,[1] по жіночій (мітохондральна ДНК) - 200 тис. р.[2] Найдавніші сліди трудової діяльності датуються 2,5-2,8 млн років (знаряддя з Ефіопії).
У ході гомінізації відбувалося зменшення плодючості, подовження періоду дитинства, уповільнення статевого дозрівання, зростання тривалості життя одного покоління. Генотип людини забезпечує можливість сприйняття соціальної програми, а повна реалізація його біологічної організації можлива лише в умовах соціального середовища.
Після появи людини сучасного типу суспільно-історичний розвиток вже не визначається змінами біологічних властивостей людини. Але стабілізація фізичного типу людина відносна: в межах видового, «сапієнтного» комплексу можливі різнонапрямкові зміни морфофункціональних характеристик, що нерідко приймають форму «епохальних зрушень». Починаючи з мезоліту, неодноразово відбувалися такі коливання в довжині тіла, масивності скелета, формі голови тощо. Вони можуть виражатися і в змінах темпів онтогенезу (акселерація). У сучасної людини вплив на ці процеси як біологічних, так і соціальних чинників в їх складній взаємодії безперечний. Питання про можливість направленої дії людини на свій генофонд вельми складне і не може вирішуватися однозначно, воно представляє не тільки науково-технічну, але і, в першу чергу, соціально-етичну проблему.
Розвиток у палеоліті
Перехід до цивілізації
Середовище існування і населення
Н. sapiens — широко, хоча і нерівномірно розселений по Землі (панойкуменний) вид, що включає численні популяції, представники яких дають при змішуванні плодовите потомство і виявляють значну фенотипову мінливість, яка до певної міри пов’язана з морфофункціональною адаптацією (найвиразніші прояви останньої спостерігаються в районах з екстремальними умовами середовища — Арктика, екваторіальні райони, високогір’я тощо). Біологічна адаптація людини специфічна, бо полягає в збереженні не тільки її біологічних, але і соціальних функцій, та здійснюється при значній (і далі зростаючій) ролі соціального чинника. Процес еволюції гомінідів супроводжувався поступовим звуженням дії природного відбору через виникнення і розвиток суспільства, законів та створення нового, «штучного» місця існування.
Біологічні особливості
У зоологічній системі вид людина розумна належить до підтипу хребетних, класу ссавців, ряду приматів, родини гомінід. Найбільш споріднені з людиною (за даними порівняльної анатомії, фізіології, молекулярної біології, імуногенетики, патології тощо) людиноподібні мавпи, особливо африканські шимпанзе і горила. З ними людину зближують такі анатомічні особливості, як відносно великий головний мозок, п’ятипала хапальна кисть з плоскими нігтями і великим пальцем, що протиставляється, та інші. Відмінності ж між людиною і рештою приматів стосуються переважно будови рухового апарату і розмірів, борознуватості кори та загального та розвитку головного мозку.
Серед людиноподібних істот людина вирізняється найвищим ступенем розвитку психіки і влаштованістю суспільного життя; людина єдина володіє розвиненою культурою та здатна до її створення. Вирізняючою особливістю людини є свідомість, що сформувалася на основі суспільно-трудової діяльності.
Дуже високий ступінь гомології ДНК людини і шимпанзе — не менш 90% схожих генів. Проте в морфологічному відношенні людина вельми відрізняється від людиноподібних мавп пропорціями кінцівок (подовження ніг порівняно з руками), S-подібною формою хребта з виразними вигинами в шийному й поперековому відділах, особливим розташуванням і розвитком деяких м’язів у зв’язку з прямоходінням, низькою розширеною формою тазу, сплощенням в передньозадньому напрямі грудної клітки, склепінчастою стопою з масивним та приведеним великим пальцем при деякій редукції решти пальців, наявністю повного зіставлення великого пальця кисті, сильним розвитком папілярних візерунків на пальцьових подушечках рук.
Для людини характерні:
- абсолютно і відносно дуже великий головний мозок (в середньому за масою він в 3-4 рази перевищує мозок шимпанзе і горил);
- прогресивна диференціація ділянок мозку, позв’язаних, наприклад, з розвитком членороздільної мови (лобова, нижньотім’яна, скронева долі);
- анатомічні особливості периферичного апарату голосотворення (наприклад, наявність особливого голосового м’яза гортані);
- відносне збільшення мозкового відділу черепа і ослаблення лицьового (у зв’язку з прогресивною редукцією щелепного апарату і жувальної мускулатури);
- редукція волосяного покриву тощо.
Статевий диморфізм людини виявляється в:
- загальних розмірах тулуба;
- пропорціях (відносно велика ширина тазу у жінок, плечей — у чоловіків);
- розвитку головних компонентів тіла (кращий розвиток підшкірного жирового прошарку у жінок, мускулатури та скелета у чоловіків; відмінності в розмірах жирових клітин, діаметрі м’язових волокон).
Разом з цим спостерігаються відмінності в деяких фізіолого-біохімічних характеристиках (багато гормонів, гемоглобін, силові м’язові характеристики тощо).
Анатомія
- Докладніше у статті Анатомія людини
Фізіологія
- Докладніше у статті Фізіологія людини
Генетика
- Докладніше у статті Генетика людини
Життєвий цикл
Всі сучасні люди належать до одного виду, в межах якого виділяється декілька основних рас. Специфікою індивідуального розвитку людини є подовження періоду дитинства з вираженим стрибком швидкості росту через статеве дозрівання. Співвідношення тривалості дитинства та загальної тривалості життя у людини становить 1:5 проти 1:6–1:13 в інших приматів.
Онтогенез - період життя організму від народження до смерті.
1. Пренатальний (гестеційний вік 38-41(42)тижнів; якщо 28-38 тижнів, то дитина недоношена; глибоконедоношена за <28 тижнів гестації):
- ембріональний період (0-8 тижнів)
- плацентарний (фетальний 76-275 днів)
- -ранній (76-181 д.)
- -пізній (181-280 д.)
2. Інтранатальний (період пологів (2-20 год.)
3. Постнатальний (період життя після народження):
- грудний період (1-12 міс.)
- переддошкільний період (1-3 р.)
- дошкільний період (4-6 р.)
- молодий шкільний вік (6-12 р.)
- пізній шкільний вік (пуберантний, 12-18 р.)
Харчування
Сон
Психологія
- Докладніше у статті Психологія
Свідомість і мислення
- Докладніше у статті Свідомість
- Докладніше у статті Мислення
Мотивація і емоції
Сексуальність і любов
Культура
- Докладніше у статті Культура
Мова
- Докладніше у статті Мова
Духовність і релігія
Філософія і самоаналіз
Мистецтво
- Докладніше у статті Мистецтво
Знаряддя праці і технології
Статева роль
Расова і етнічна приналежність
Суспільство, влада і політика
Війна
- Докладніше у статті Військова справа
Торгівля і економіка
Див. також
Джерела
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Людина розумна |
| Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Людина |
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил. (рос.)
Література
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
Посилання
- Капіца С. П. Загальна теорія росту людства: Скільки людей жило, живе та буде жити на Землі М.: Наука, 1999. ISBN 5-02-008299-6 (2 мб)
- Фактори еволюції людини і мавп (укр.)
- Антропоґенізація (укр.)
- Чому ми люди? (Ґенетичні відмінності від людиноподібних мавп) (укр.)
- Передісторія людства (англ.) (рос.)
- Homo sapiens
- Homo sapiens - protected status and description of population trends // IUCN
- Нас тепер 7 мільярдів... (укр.)
|
|||||||||||||||||||||||
