Людовик II Заїка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людовик II Заїка
лат. Ludowicus Balbus, фр. Louis le Begue
Людовик II Заїка
2-й король Західно-Франкського королівства
6 жовтня 877 — 10 квітня 879
Коронація: 8 грудня 877, Комп'єнь
повторна коронація:
7 вересня 878, Труа
Попередник: Карл II Лисий
Наступник: Людовик III
Карломан II
король Аквітанії
29 вересня 866 — 10 квітня 879
(під іменем Людовик III)
Коронація: березень 867
Попередник: Карл III Дитя
Наступник: Карломан II
5-й король Лотарингії
6 жовтня 877 — 10 квітня 879
Попередник: Карл II Лисий
Наступник: Людовик III Молодший
4-й король Провансу
6 жовтня 877 — 10 квітня 879
Попередник: Карл II Лисий
Наступник: Бозон В'єнський
 
Народження: 1 листопада 846(0846-11-01)
Смерть: 10 квітня 879(0879-04-10) (32 роки)
Комп'єнь, Франція
Похований: церква св. Марії, Комп'єнь, Франція
Династія: Каролінги
Батько: Карл II Лисий
Мати: Ірментруда Орлеанська
Дружина: 1-а:Ансгарда Бургундська
2-а:Аделаїда Паризька
Діти: Від 1-го шлюбу:
синів Людовик III, Карломан II
дочки: Хільдегарда, Гізела
Від 2-го шлюбу:
син: Карл III Простакуватий
дочка: Ірментруда

Людовик II Заїка, або Недорікуватий (1 листопада 846(08461101) - † 10 квітня 879) — король Аквітанії (Людовик III) в 866 - 879, король Західно-Франкського королівства (Франції) в 877 - 879, король Лотарингії в 877 - 879, король Провансу в 877 - 879 з династії Каролінгів. Син Карла II Лисого і Ірментруди Орлеанської.

Біографія[ред.ред. код]

Медальйон з зображенням Людовика II Заїки

За життя батька не раз повставав проти нього. У 856 - 866 Людовик був королем Нейстрії, а в 866 отримав Аквітанію, але був цим незадоволений , тому що фактично правив Аквітанією граф Провансу Бозон В'єнський, улюбленець Карла Лисого.

Після смерті батька 8 грудня 877, Людовік, єдиний з чотирьох синів Карла Лисого, який пережив батька, коронувався в Комп'єні. Новий король спробував «заручитися підтримкою всіх, кого тільки можна, роздаровуючи абатства, графства і все, що б кожен не попросив». Цим він викликав невдоволення частини аристократії, чиї землі роздаровував. Після важких і тривалих переговорів, король погодився на умови вельмож. Однак, Бернар, маркграф Готії, який правив на півдні Франції, і, за словами літописця, «вів себе ніби король», після смерті Карла Лисого не визнав коронації Людовіка Заїки, і підняв заколот (878). Зусиллями Гуго Абат, графа Провансу Бозона, Бернара Плантвелю і королівського камергера Теодоріха (Тьєррі) заколот був придушений, а Бернар Готський втратив більшу частину своїх володінь.

Людовик II Заїка

У тому ж 878 році Папа Іоанн VIII, якого гнобив герцог Сполето Ламберт II, прибув у Західно-Франкську державу, щоб заручитися підтримкою короля і в свою чергу надати тому послугу, привівши до присяги його вельмож. Людовик тепло прийняв Папу в Труа, де Папа на церковному соборі засудив заколот Бернара Готського, а потім 7 вересня 878 року коронував Людовика.

Однак Людовік Заїка, будучи вже тривалий час хворим, наближався до кінця свого життєвого шляху. Його син Людовик III ось уже кілька місяців заміщав його за допомогою Бозона Провансского і архікапеллана Гуго Абата. 10 квітня 879 Людовік Заїка помер на 33 році життя, побувши королем менше двох років. Він був похований в церкві св. Марії, яка була споруджена в Комп'єні за наказом Карла II Лисого та являла собою копію імператорської капели в Ахені. Людовик Заїка був першим із західних Каролінгів, похованим не в абатстві Сен-Дені, так як, добиваючись підтримки франкської аристократії при сходженні на престол, Людовік передав фамільне абатство Гозлену, майбутньому єпископу Парижа.

Дружини і діти[ред.ред. код]

Людовик II Заїка

Примітки[ред.ред. код]

  1. Шлюб був таємним, Карл II Лисий домігся його розірвання, що призвело до того, що дітей від цього шлюбу багато хто вважав незаконнонародженим.

Література[ред.ред. код]

Династія Каролінгів
Попередник
Карл II Лисий
Король
Західно-Франкського королівства

877 - 879
Наступник
Людовик III