Людовик II Заїка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людовик II Заїка
LudvikKokta.jpg
Король західних франків
Правління 877-879
Коронація 8 грудня 877
Попередник Карл II Лисий
Наступник Людовик III
Карломан II
Інші титули Король Аквітанії
Король Нижньої Бургундії
Біографічні дані
Дата народження 1 листопада 846(0846-11-01)
Дата смерті 10 квітня 879(0879-04-10) (32 роки)
Місце поховання Церква Св. Марії, Комп'єнь, Франція
Дружина Ансгарда Бургундська
Другий шлюб Аделаїда Паризька
Діти Людовик, Карломан, Хільдегарда, Гізела, Карл, Ірментруда
Династія Каролінги
Батько Карл II Лисий
Мати Ірментруда Орлеанська

Людовик II Заїка або Недорікуватий (*1 листопада 846 - †10 квітня 879) — король Аквітанії (Людовик III) в 866-879, король Західно-Франкського королівства (Франції) в 877-879, король Провансу в 877-879 з династії Каролінгів. Син Карла II Лисого і Ірментруди Орлеанської.

Біографія[ред.ред. код]

Медальйон з зображенням Людовика II Заїки

За життя батька не раз повставав проти нього. У 856-866 роках Людовик був королем Нейстрії, а в 866 році отримав Аквітанію, але був цим незадоволений , тому що фактично правив Аквітанією граф Провансу Бозон В'єнський, улюбленець Карла II Лисого.

Після смерті батька 8 грудня 877 року, Людовик, єдиний з чотирьох синів Карла Лисого, який пережив батька, коронувався в Комп'єні. Новий король спробував «заручитися підтримкою всіх, кого тільки можна, роздаровуючи абатства, графства і все, що б кожен не попросив». Цим він викликав невдоволення частини аристократії, чиї землі роздаровував. Після важких і тривалих переговорів, король погодився на умови вельмож. Однак, Бернар, маркграф Готії, який правив на півдні Франції, і, за словами літописця, «вів себе ніби король», після смерті Карла Лисого не визнав коронації Людовіка Заїки, і підняв заколот (878). Зусиллями Гуго Абат, графа Провансу Бозона, Бернара Плантвелю і королівського камергера Теодоріха (Тьєррі) заколот був придушений, а Бернар Готський втратив більшу частину своїх володінь.

Людовик II Заїка

У тому ж 878 році Папа Іоанн VIII, якого гнобив герцог Сполето Ламберт II, прибув у Західно-Франкську державу, щоб заручитися підтримкою короля і в свою чергу надати тому послугу, привівши до присяги його вельмож. Людовик тепло прийняв Папу в Труа, де Папа на церковному соборі засудив заколот Бернара Готського, а потім 7 вересня 878 року коронував Людовика.

Однак Людовик Заїка, будучи вже тривалий час хворим, наближався до кінця свого життєвого шляху. Його син Людовик III ось уже кілька місяців заміщав його за допомогою Бозона Провансского і архікапеллана Гуго Абата. 10 квітня 879 Людовік Заїка помер на 33 році життя, побувши королем менше двох років. Він був похований в церкві св. Марії, яка була споруджена в Комп'єні за наказом Карла II Лисого та являла собою копію імператорської капели в Ахені. Людовик Заїка був першим із західних Каролінгів, похованим не в абатстві Сен-Дені, так як, добиваючись підтримки франкської аристократії при сходженні на престол, Людовік передав фамільне абатство Гозлену, майбутньому єпископу Парижа.

Дружини і діти[ред.ред. код]

Людовик II Заїка

Примітки[ред.ред. код]

  1. Шлюб був таємним, Карл II Лисий домігся його розірвання, що призвело до того, що дітей від цього шлюбу багато хто вважав незаконнонародженим.

Література[ред.ред. код]

Попередник
Карл II Лисий
Blason pays fr FranceAncien.svg Король західних франків
877-879
Blason pays fr FranceAncien.svg Наступник
Людовик III
Карломан II
Попередник
Карл II Дитя
Blason de l'Aquitaine et de la Guyenne.svg Король Аквітанії
866-877
Blason de l'Aquitaine et de la Guyenne.svg Наступник
Карломан
Попередник
Карл III Лисий
Old Arms of the Dukes of Burgundy.svg Король Нижньої Бургундії
877-879
Old Arms of the Dukes of Burgundy.svg Наступник
Бозо