Людовик IV (імператор Священної Римської імперії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людовик IV
нім. Ludwig der Bayer'
Ludovico il Bavaro.jpeg
12-й герцог
Початок правління:
Кінець правління:
Попередник:
Дата народження: 1281
Місце народження: Мюнхен
Дата смерті: 10 листопада 1347(1347-11-10)
Місце смерті: Фюрстенфельдбрук, Німеччина
Династія: Габсбурги
Мати: Матільда Габсбург

Людовик IV (Людвіг Баварський) (нім. Ludwig der Bayer; 1281/1282, Мюнхен, Баварія, Німеччина — 10 листопада 1347, Фюрстенфельдбрук, Німеччина) — німецький монарх з династії Віттельсбахів, герцог Баварії з 1294, король Німеччини (римський король) з 20 жовтня 1314, імператор Священної Римської імперії з 17 січня 1328 року, син герцога Баварії Людвіга II Строгого та Матильди Габсбург, дочки короля Німеччини Рудольфа I.

Біографія[ред.ред. код]

Людовик виховувався разом зі своїм двоюрідним братом Фрідріхом I Австрійським, і в ранній молодості вони були близькими друзями. Однак у 1310-x між ними виник конфлікт у зв'язку з тим, що Фрідріх I домігся опікунства над юними герцогами Нижньої Баварії. 9 листопада 1313 Людвіг IV розбив австрійські війська в битві при Гамельсдорфі, і Фрідріх I був змушений відмовитися від претензій на Нижню Баварію.

Після смерті імператора Генріха VII в 1313 Фрідріх I (під ім'ям Фрідріх III) висунув свою кандидатуру на престол імперії. Частина німецьких князів підтримала його, проте під тиском архієпископа Майнца 20 жовтня 1314 королем Німеччини був обраний Людовик IV Баварський, який був спішно коронований в Бонні, а потім 25 листопада повторно коронувався в Аахені. Почалася довга війна за престол між Людовиком IV і Фрідріхом III. Головну військову підтримку Фрідріху надавав його брат Леопольд I, герцог Австрії. Однак 28 вересня 1322 в битві при Мюльдорфі армія Фрідріха III була вщент розбита, і більше 1300 австрійських дворян, у тому числі і сам анти-король, потрапили в полон.

Людовик IV заточив Фрідріха III в замок Траузніц у Верхньому Пфальці, де той провів більше двох років. Опір продовжував Леопольд I. Йому вдалося залучити на свій бік короля Чехії Іоанна Люксембурзького та папу римського. 23 березня 1324 року папа римський Іоанн XXII відлучив від церкви Людовика IV. 13 березня 1325 Людовик IV підписав договір з полоненим Фрідріхом III, за яким той отримував свободу в обмін на відмову від домагань на німецький трон і клятву переконати свого брата Леопольда припинити опір. Фрідріх, проте, не зумів виконати клятву і переконати Леопольда визнати Людовика IV королем Німеччини, і він повернувся в Мюнхен у добровільний полон, навіть попри те, що папа римський звільнив його від клятви. Така лицарська поведінка справило велике враження на Людовика Баварського, і він знову зблизився з Фрідріхом Австрійським, домовившись про спільне правління в Німеччині.

За наполяганням папи і німецьких князів 7 січня 1326 року між Людовиком IV і Фрідріхом III в Ульмі був укладений договір, за яким Фрідріх III ставав королем і правителем Німеччини, а Людовик IV повинен був коронуватися імператором Священної Римської імперії в Італії.

У 1327 Людовик IV здійснив похід в Італію.

У 1338 видав маніфест «Fidem catholicam» і закон «Licet juris».

Шлюби і діти[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Holy Roman Empire crown dsc02909.jpg Імператори Священної Римської імперії 800—1806
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg
800 814 840 843 855 875 877 881 887 891
   Карл I Великий Людовик I Благочестивий  —  Лотар I Людовик II Карл II Лисий  —  Карл III Товстий  —    
891 894 896 899 901 905 915 924 962 973 983
   Гі Сполетський Ламберт Арнульф Каринтійський  —  Людовик III Сліпий  —  Беренгар I  —  Оттон I Великий Оттон II Рудий   
983 996 1002 1014 1024 1027 1039 1046 1056 1084 1105 1111 1125 1133 1137 1155
    —  Оттон III  —  Генріх II Святий  —  Конрад II  —  Генріх III  —  Генріх IV  —  Генріх V  —  Лотар II  —    
1155 1190 1197 1209 1215 1220 1250 1312 1313 1328 1347 1355 1378 1410
   Фрідріх I Барбаросса Генріх VI  —  Оттон IV  —  Фрідріх II  —  Генріх VII  —  Людовик IV Баварський  —  Карл IV  —    
1410 1437 1452 1493 1508 1519 1530 1556 1564 1576 1612 1619 1637
   Сигізмунд  —  Фрідріх III  —  Максиміліан I  —  Карл V Фердинанд I Максиміліан II Рудольф II Матвій Фердинанд II   
1637 1657 1705 1711 1740 1742 1745 1765 1790 1792 1806
   Фердинанд III Леопольд I Йосип I Карл VI  —  Карл VII Альбрехт Франц I Йосип II Леопольд II Франц II   

КаролінгиСаксонська династіяСалічна династіяШтауфениВіттельсбахиГабсбурги