Людовіка Кароліна Радзивілл
Людовіка Кароліна Радзивілл (пол. Ludwika Karolina Radziwiłł; 27 лютого 1667, Кенігсберг — 25 березня 1695, Бжег) — литовсько-білоруська меценатка, княгиня з роду Радзивіллів, дочка Богуслава Радзивілла i Анни Марії Радзивілл.
Біографія [ред.]
Ії мати померла при пологах, у два роки Кароліна втратила і батька, який помер в 1669 році. Виховувалася в Берліні в сім'ї родичів — родині курфюрста бранденбурзького. Вийшла заміж за маркграфа Людвіга (1666 — 1687), молодшого сина від першого шлюбу курфюрста бранденбурзького Фрідріха Вільгельма. Овдовівши, в 1688 році стала дружиною курфюста Пфальц-нейбургского Карла III Філіпа. Жила в Берліні, потім у Гейдельберзі. Після смерті батька отримала у спадок великі володіння в Литві та Білорусії.
Завдяки її коштами в Слуцьку діяла друкарня. Значні кошти виділялися для Слуцьких православних церков і монастиря. На її кошти (12 стипендій) навчалися в університеті Кенігсберга вихідці з білоруських кальвіністських сімей. Грошовою підтримкою для продовження навчання в Берліні, Оксфорді, Франкфурті-на-Майні користувалися також випускники Слуцької кальвіністської гімназії.
Сім'я [ред.]
Від другого шлюбу від Карла III Філіпа у неї було четверо дітей:
- Леопольдіна Елеонора Жозефіна (27 грудня 1689 — 8 березня 1693).
- Марія Анна (7 грудня 1690—1692).
- Єлизавета Нойбурзька (17 березня 1693 — 30 січня 1728).
- син (22 березня 1695).
Джерела [ред.]
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2011) |
