Людовіка Кароліна Радзивілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людовіка Кароліна Радзивілл
пол. Ludwika Karolina Radziwiłł
Anonymous Ludwika Karolina Radziwiłł.jpg
Портрет невідомого авторства, бл. 1681
Народилася 27 лютого 1667(1667-02-27)
Кенігсберг, Герцогство Пруссія
Померла 25 березня 1695(1695-03-25) (28 років)
Бжеґ
Діяльність меценатка
Батько Богуслав Радзивілл
Матір Анна Марія Радзивілл
Чоловік Людвіг Бранденбурзький

Карл III Філіп

Діти четверо

Людовіка Кароліна Радзивілл (пол. Ludwika Karolina Radziwiłł; 27 лютого 1667, Кенігсберг — 25 березня 1695, Бжег) — литовсько-білоруська меценатка, княгиня з роду Радзивіллів, дочка Богуслава Радзивілла i Анни Марії Радзивілл.

Біографія[ред.ред. код]

Її матір померла при пологах, у два роки Кароліна втратила і батька, який помер 1669-го. Виховувалася в Берліні в сім'ї родичів — родині курфюрста бранденбурзького. Вийшла заміж за маркграфа Людвіга (16661687) - молодшого сина від першого шлюбу курфюрста бранденбурзького Фрідріха Вільгельма.

Після смерті чоловіка 1687 року почав реалізовуватись план одруження королевича Польщі Якуба Людвіка Собєського з нею. 1688 року він відвідав її в Берліні, було укладено заручини.[1] Однак невдовзі - в 1688 році - стала дружиною курфюста пфальц-нойбурзького Карла III Філіпа. Жила в Берліні, потім у Гейдельберзі.

Після смерті батька отримала у спадок великі володіння в Литві та Білорусі. Завдяки її коштами в Слуцьку діяла друкарня. Значні кошти виділялися для Слуцьких православних церков і монастиря. На її кошти (12 стипендій) навчалися в університеті Кенігсберга вихідці з білоруських кальвіністських сімей. Грошовою підтримкою для продовження навчання в Берліні, Оксфорді, Франкфурті-на-Майні користувалися також випускники Слуцької кальвіністської гімназії.

Сім'я[ред.ред. код]

Від другого чоловіка Карла III Філіпа у неї було четверо дітей:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Jarosław Poraziński. Sobieski Jakub Ludwik h. Janina (1667–1737) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000.— Tom XXXIХ/4, zeszyt 163. — S. 490—91. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]