Людська комедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Видання творів Бальзака 1901 року, значну частину якого складає «Людська комедія»

Людська комедія (фр. La Comédie humaine) — багатотомна колекція зв'язаних між собою творів Оноре де Бальзака, в яких відображено в найрізноманітніших аспектах французьке суспільство часів Реставрації та липневої монархії.

«Людська комедія» складається з 95 завершених творів (оповідань, повістей, романів та есе) й 48 незавершених творів, деякі з яких тільки назви[1]. До «Людської комедії» не належать 5 п'єс Бальзака та збірка гумористичних оповідань. Зазвичай, назва збірки вважається алюзією на «Божественну комедію» Данте[2]. Водночас французький критик Фердинанд Брюнетьєр притримується думки, що назва збірки взята з віршів Альфреда Мюссе або Альфреда де Віньї[3]. Бальзак прагнув досягнути розмаху Данте, однак назва вказує на те, що його твори присвячені життю людей в традиціях реалістичної літератури. Дія творів відбувається у різних місцях, водночас персонажі одних творів з'являються в інших, зв'язуючи їх між собою.

Передмова до «Людської комедії» стала літературним маніфестом критичного реалізму.

Створення[ред.ред. код]

La Comédie humaine виникла в результаті повільної еволюції. Спочатку Бальзак писав без загального плану — «Шуани» були історичним романом, «Психологія шлюбу» аналітичним твором тощо. Але у 1830 Бальзак почав групувати свої твори (Гобсек, Сарацинка) в цикл під заголовком «Сцени приватного життя».

У 1833, після публікації Ежені Гранде, у Бальзак виникла ідея другого циклу під назвою «Сцени провінційного життя». Мабуть, саме тоді у нього виникла думка повторно уводити своїх персонажів в інших романах. Батько Горіо став першим романом, в якому така техніка була використана.

В листі до Ганської у 1834 Бальзак повідомляв, що вирішив упорядкувати свої твори по новому в три ширші групи, що дозволило б йому включити в збірку «Психологію шлюбу», а також виокремити найфантастичніші метафізичні твори, такі як «Шагренева шкіра» та «Луї Ламбер» в окрему «філософську секцію». Таким чином сформувалися розділи:

  • Дослідження моралі XIX століття, куди увійши «Сцени ... життя»
  • Філософські дослідження
  • Аналітичні дослідження, куди увійша «Психологія шлюбу»

Далі в своєму листі Бальзак писав, що «Дослідження моралі» зосередяться на суспільних явищах й покажуть людей різних статей, суспільних класів, віку й професій, тоді як «Філософські дослідження» вивчатимуть причини цих явищ. Нарешті, третя «аналітична» частина буде присвячена принципам, що лежать в основі цих явищ. Бальзак пояснював, що тоді як персонажі першої частини будуть типовими особистостями, персонажі другої частини повинні бути уособленими типами.

До 1836 «Дослідження моралі» було поділено на шість частин:

  • Сцени приватного життя
  • Сцени провінційного життя
  • Сцени паризького життя
  • Сцени політичного життя
  • Сцени військового життя
  • Сцени сільського життя

У 1839 в листі до видавця Бальзак уперше вжив фразу «людська комедія», і саме ця назва фігурувала в контракті, укладеному в 1841. Публікація «Людської комедії» в 1842 почалася з важливої передмови (avant-propos), в якій описувалися головні принципи загальної структури циклу.

Бальзак не встиг завершити задумане. У 1845 він склав повний каталог циклу, куди входили вже розпочаті твори і тільки сплановані. Іноді Бальзак міняв план і переводив твір з одного розділу в інший. хоча про Оноре де Бальзака можна сказати так,як М.Чернявський про Б.Грінченка:"Він більше працював ніж жив",а сам письменник визначив:"Головні події мого життя-це мої твори",-він аж ніяк не був подібним до такогособі "ченця в літературі",кабінетного самітника:стежив за політичними подіями,читав і перечитував багато книжок ,зустрічався з друзями ,серед яких були Віктор Гюго,Жорж Санд,Генріх Гейне,Ференц Ліст.

Див. також[ред.ред. код]

Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Посилання в тексті[ред.ред. код]

  1. Pierre Citron edition, vol 1, 49-50.
  2. Robb, Graham: Balzac: A Life, pg. 330, 1996, W. W. Norton and Company, Inc.
  3. Brunetière, Ferdinand, Sanderson, Robert Louis: Honoré de Balzac, pg. 77, J.P. Lippincott Company, London, 1906.