Люксембурзький сад

Люксембурзький сад з висоти Тур Монпарнас

Люксембурзький сад (фр. Jardin du Luxembourg) — палацово-парковий ансамбль у центрі Парижа, визначна пам'ятка міста.

Зміст

1 Короткий опис
2 Історія
3 Дозвілля
4 Фонтани
5 Галерея
6 Див. також
7 Посилання

Короткий опис [ред.]

Колишній королівський парк, розташований в паризькому Латинському кварталі. Займає площу 26 гектарів. У парку розташований Люксембурзький палац, де засідає Сенат, друга палата французького парламенту .

Люксембурзький сад з півночі обмежений однойменним палацом і «Малим палацом» (Petit Palais), який є офіційною резиденцією президента Сенату, оранжереєю і Люксембурзьким музеєм (Musée du Luxembourg), а зі сходу — Паризькою вищою національною гірничою школою (Ecole des Mines). Сад умовно поділяється на дві частини: клумби і тераси навколо палацу, розбиті ще в XVII столітті в строго геометричному порядку і в класичному французькому стилі, та східна і південно-східна частина, що виникла пізніше й оформлена в англійському стилі .

Історія [ред.]

Сад був розбитий в 1611 або 1612 році на замовлення Марії Медічі, вдови короля Генріха IV , навколо заміського замку, що був на той час далеко за межами міста. Прообразом замку послужив Палаццо Пітті у Флоренції, в якому виросла Марія Медічі. Попри те, що в XIX столітті південне крило палацу і прилеглий до нього сад зазнали значних змін, Люксембурзький палац зберіг свій легкий італійський флер, який ще більше підкреслюють вирощені в діжках пальми.

Статуя Свободи в Люксембурзькому саду

За первинним задумом в саду передбачалися великі території лісових насаджень, квіткових клумб і водойми, для постачання водою яких у 1613—1624 роках був побудований акведук . І навіть підковоподібний пандус з високими терасами з боку саду, що огинає центральний фонтан, існував в такій формі ще на початку XVII століття.

Мармурові статуї, в тому числі пам'ятник королеві Марії Медичі, з'явилися тільки в XIX столітті. У парку розміщена велика кількість статуй і творів мистецтва, серед яких є одна з чотирьох паризьких статуй Свободи Фредеріка Огюста Бартольді висотою близько 2 м.

У 1617 році територія саду була збільшена за рахунок частини землі картезіанського монастиря, за наказом Людовіка XIV , онука Марії Медичі, підковоподібний пандус доповнила грандіозна перспектива авеню де ль'Обсерватуар, яка веде через прокладений тут паризький нульовий меридіан до паризької обсерваторії .

Вже в XVII столітті парк користувався великою популярністю. У XVIII столітті Люксембурзький сад став улюбленим місцем прогулянок літераторів: тут походжали і Руссо, і Дені Дідро .

У наступні роки територія саду зазнала численних змін: у 1782 році його власник, граф Прованський, брат Людовіка XVI і майбутній король Людовік XVIII поступився шістьма гектарами саду, щоб провести реставрацію палацу.

Під час революції після секуляризації картезіанського монастиря територія Люксембурзького саду збільшилася до його нинішніх розмірів. У 1865 році за Наполеона III частина саду була відрізана новопрокладеною рю Огюст Конт (rue Auguste Comte) та будівлями в східній і південній частині. Ці роботи заторкнулися в тому числі особливо улюблений Гі де Мопассаном ботанічний сад . Протести громадян і п'ять петицій, одна з яких зібрала рекордні для того часу 12 000 підписів, не мали успіху.

Дозвілля [ред.]

Фонтан перед Люксембурзьким палацом

Фонтан Медічі

Парк є популярним місцем відпочинку паризьких сімей, студентів із сусідніх навчальних закладів та любителів спорту та надає різноманітні можливості для проведення дозвілля та занять спортом.

Південно-східна частина парку схожа на парк розваг. Тут для найменших відвідувачів саду працюють побудований з каменю театр мініатюр «Гіньоль», історія якого бере початок з 1881 року, маленька старовинна дитяча карусель, оспівана Рільке. Для прогулянок пропонуються поні і екіпажі. Для старших дітей призначений ігровий майданчик. Окрім цього є тенісні корти і баскетбольні майданчики, а також майданчик для французької гри же-де-пом — попередниці тенісу. В саду є критий майданчик для гри в шахи і майданчик для гри в бочче (гра в кулі).

Проте найпопулярнішою і традиційною розвагою в Люксембурзькому саду залишається фонтан перед фасадом палацу, де пускали власні або взяті напрокат кораблики багато поколінь дітей. У музичному павільйоні недалеко від головного входу з бульвару Сен-Мішель проводяться концерти просто неба. Зовнішня сторона павільйонної решітки використовується для проведення регулярних фотовиставок.

Фонтани [ред.]

Центральний фонтан з пунктом прокату моделей вітрильників
Фонтан Медічі (1624 р., приписується Саломону де Броссу, виконаний у модному тоді італійському стилі) вважається найромантичнішим фонтаном Парижа і знаходиться в одному з найпривабливіших куточків Люксембурзького саду.