Роза Люксембурґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Люксембурґ Роза)
Перейти до: навігація, пошук
Роза Люксембурґ
нім. Rosa Luxemburg
Rosa Luxemburg.jpg
Роза Люксембурґ
Народилася 5 березня 1871
місто Замостя, Польща
Померла 15 січня 1919
Берлін
вбита
Національність єврейка
Відома німецький ліворадикальний політичний діяч, одна з засновниць компартії Німеччини
Діяльність політичний діяч

Ро́за Люксембу́рґ (нім. Rosa Luxemburg; *5 березня 1871 — †15 січня 1919) — німецький ліворадикальний політичний діяч, одна з засновниць компартії Німеччини.

Зміст

[ред.] Біографія

Люксембург народилася 5 березня 1871 року (за іншою версією — 1870 року) в Польщі, в місті Замостя, на схід від Любліна. Була п'ятою дитиною в єврейській родині. Батько був комерсантом. Закінчила жіночу гімназію у Варшаві. В гімназії проявила себе як блискуча учениця.

В 1889 році, ховаючись від переслідувань поліції за участь у польському революційному підпіллі «Пролетаріат», емігрувала до Швейцарії, де продовжила освіту. Вивчала в Цюрихському університеті політичну економію, юриспруденцію, філософію і вела революційну пропаганду серед студентів, брала участь у роботі гуртка польських політичних емігрантів, яка поклала початок революційної соціал-демократії Польщі, вела боротьбу проти націоналізму Польської соціалістичної партії (ПВС). Тут Роза зустрілась з соціалістом Лео Йогіхесом, якого сучасники характеризували як холодну й високу, молоду людину, і порівнювали з одним із героїв «Бісів» Достоєвського. Роза захопилася ним, а під його впливом і соціалістичними ідеями.

У 1893 році Роза разом з лівими політичними діячами Тишком, Мархлевським, Варським та ін. брала участь в заснуванні соціал-демократичної партії Королівства Польського і Литви (СДКПіЛ) і очолила її друкований орган «Робітнича справа». В цей же період вона вела запеклу боротьбу з ППС (Польською Соціалістичною Партією), хоч Плеханов і Енгельс ставилися до цієї боротьби далеко не схвально.

У 1897 році Роза захистила докторську дисертацію «Промисловий розвиток Польщі», потім переїхала до Німеччини. Для того, щоб отримати німецьке громадянство, їй довелося оформити фіктивний шлюб з німецьким підданим. Після цього в жодні шлюби не входила і дітей не мала. Незабаром вона стала видною фігурою вкрай лівого крила Німецької соціал-демократичної партії. Роза проявила себе як талановитий журналіст і оратор, часто і довго сиділа в польських та німецьких тюрмах. Вона спілкувалася з Плехановим, Бебелем, Леніном, Жоресом, вела з ними полеміку.

За дорученням партії Роза Люксембург працювала серед польських гірників Силезії, в той же час теоретично і політично борючись проти «опортунізму» всередині німецької та міжнародної соціал-демократії. Потім вона очолила політичну кампанію проти міністеріалізму — політики участі соціал-демократичних партій 2-го Інтернаціоналу в урядах своїх країн, чим завоювала неприязнь верхів і чиновників своєї партії. Після початку в Російській імперії до якої тоді належала Польща революції 1905 року Люксембург таємно їде до Варшави і бере діяльну участь у революційних подіях. Царська охранка (таємна поліція імперії) нарешті ловить її, і Роза проводить довгі місяці у в'язниці під загрозою розстрілу або каторги. Її німецькі друзі виручили її з в'язниці і в 1907 році Люксембург назавжди переселяється до Німеччини.

Перебуваючи влітку 1906 року у Фінляндії, написала брошуру «Масовий страйк, партія і профспілки» (1906), в якій узагальнювався досвід російської революції. Брошура отримала високу оцінку В. І. Леніна.

На Штутгартскому конгресі 2-го Інтернаціоналу (1907) Люксембург спільно з В. І. Леніном внесла поправки в резолюцію Августа Бебеля з питання про ставлення до імперіалістичної війні і мілітаризму. У поправках, зокрема, вказувалося на необхідність використання, у випадку виникнення війни, породжені нею кризи з метою повалення панування буржуазії.

Клара Цеткін і Роза Люксембург, 1910 рік

В роки між першою російською революцію і першою світовою війною Люксембург почала приділяти величезну увагу зростанню імперіалізму. Протягом кількох років вона вела курси економіки в партійній школі німецької соціал-демократичної партії. Її велика робота «Накопичення капіталу» (1913 року) досліджує тему, над якою Карл Маркс працював протягом понад двадцяти років.

Ще напередодні війни, в 1913 році, за виступи проти мілітаризму Люксембург була засуджена до року в'язниці. З самого початку війни вона починає свою революційну агітацію проти війни, очолюючи групу «Інтернаціонал». Під час війни з К. Лібкнехтом заснувала «Союз Спартака». У роки перед війною Люксембург остаточно рве не тільки з офіційним центром партії, але і з Каутським. Протягом ряду років вона очолює ліворадикальну опозицію в партії.

Взимку 1918—1919 років Роза брала участь в заснуванні німецької компартії і виступила з доповіддю «Масовий страйк і німецька соціал-демократія» на її установчому з'їзді. Вона різко критикувала більшовиків за встановлення в Росії однопартійної диктатури, нехтування демократичних свобод та придушення опозиційних партій. Активно продовжувала виступати проти міністеріалізму і компромісів з правими і центристськими партіями, які звала «опортуністичними».

Пам'ятник Розі Люксембург в Берліні

Лібкнехт і Люксембург були заарештовані і вбиті конвойними дорогою до берлінської в'язниці Моабіт 15 січня 1919 року. За свідченням капітана Пабста, який допитував Розу Люксембург, її відвезли з готелю «Еден», де проводився допит, в машині вбили пострілом у скроню і скинули в Ландверський канал. За словами історика-троцкіста Ісака Дойчера, з убивством Люксембург «свій останній тріумф святкувала кайзерівська Німеччина, і перший — нацистська».

Погляди Рози Люксембург згодом отримали власну назву — люксембургіанство або люксембургізм.

[ред.] Посилання

[ред.] Українською

[ред.] Англійською

[ред.] Німецькою

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B0_%D0%9B%D1%8E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D2%91&oldid=8546310
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами