Люрик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Люрик
Little Auk (js) 24.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Алькові (Alcidae)
Рід: Люрик (Alle)
(Link, 1806)
Вид: Люрик
Біноміальна назва
Alle alle
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Alle alle
Commons-logo.svg Вікісховище: Alle alle
ITIS logo.jpg ITIS: 176982
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 144278
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 28691
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Alle alle
Fossilworks: 83409[1] 83409[1]

Люрик (Alle alle) — невеликий морський птах родини сивкових (Alcidae). Єдиний представник роду. Поділяється на два підвиди, що гніздяться на різних островах Арктики. Перший з них, A. а. alle, мешкає в Гренландії, на Свальбарді та на Новій Землі, тоді як інший підвид A. а. polaris гніздиться на Землі Франца-Йосифа. В Україні рідкісний залітний птах.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Величина люриків близько 20 см, а розмах крил — близько 35 см. Вони приблизно в два рази менші, ніж атлантичний тупик (Fratercula arctica). У дорослих особин голова, шия, спина і крила чорного кольору, а живіт білий. Хвіст у них існує лише в сильно зредукованій формі. Взимку білою стає і нижня частина обличчя.

Поведінка[ред.ред. код]

Політ люрика зазвичай рівний з швидкими помахами крил. Як й інші алькові, люрики ловлять свою здобич у воді. Головною їжею для них є ракоподібні, проте невелика риба також відноситься до їх здобичі. Перед полюванням люрики збиваються у величезні зграї.

Ареалами гніздування є прибережні гірські масиви, в яких люрики утворюють великі колонії. Гніздо, у яке вони зазвичай відкладають одне яйце, знаходиться в ущелинах скель. Взимку ці птахи здійснюють міграцію до південніших районів північного Атлантичного океану. Пізні осінні бурі можуть примусити люриків мігрувати ще далі на південь, іноді вони долітають до Північного моря.

Загрози[ред.ред. код]

Люрики немало страждають від забруднення навколишнього середовища, особливо від аварій нафтових танкерів. Проте завдяки своїй спеціалізації на ракоподібних, вони не дуже чутливі до скорочення популяції риби внаслідок промислу людини. Тим не менш в Гренландії популяція люриків поступово скорочується, а в Ісландії зникла повністю. Деякі дослідники пов'язують це з потеплінням клімату. Основними природними ворогами люриків є великий полярний мартин (Larus hyperboreus) і песець (Alopex lagopus). Спостерігалося також, як яйця люриків поїдали білі ведмеді (Ursus maritimus).

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]



  1. а б в Fossilworks