Люстрація в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Люстрація
Логотип Люстраційного Комітету України
Країни, де проводилась або проводиться люстрація влади.

Люстрація в Україні — встановлена Законом України «Про очищення влади» або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини.

Нормативне регулювання[ред. | ред. код]

Ініціативи[ред. | ред. код]

Плакат «Чудовий засіб оновлення влади — люстрація»

Заклики до проведення люстрації в Україні набули значного поширення після Помаранчевої революції 2004 року і приходу до влади Віктора Ющенка. Зокрема, український дисидент, народний депутат Левко Лук'яненко оголосив про внесення відповідного законопроєкту, який передбачав «обнародування, перевірку, облік і амністію осіб, причетних до протиправних дій недемократичного режиму»[1].Так, люстрація визначається як «процес, спрямований на встановлення відповідності правді свідчень громадян України, які претендують на керівні посади в органах законодавчої, виконавчої, судової влади, в дошкільних закладах, школах, гімназіях, коледжах, вищих навчальних закладах, виборчих комісіях, засобах масової інформації, політичних партіях і громадських організаціях в Україні, про непричетність до фальсифікації виборів Президента України 2004 року, свідомої і таємної співпраці з оперативними працівниками колишнього КДБ СРСР, а з 1991 року із спецслужбами інших держав як таємного інформатора чи помічника в оперативному отриманні інформації, поєднання амністії і мораторію щодо прийняття цих осіб у владні інституції на певний термін».

Законопроєкт 7028 передбачає запровадити в Україні процедуру люстрації, яка стосуватиметься трьох категорій діянь: співпраця з оперативними працівниками колишнього КДБ СРСР до 1991 року в ролі агента, резидента чи іншого негласного нештатного співробітника або помічника в оперативному отриманні інформації, а також участь у судових процесах на стороні захисту чи обвинувачення над учасниками ОУН-УПА, іншими учасниками визвольних змагань, патріотами України, звинувачуваними в «українському буржуазному націоналізмі» та над учасниками правозахисних організацій в колишньому СРСР і Україні; співпраця з 1991 року із спецслужбами інших держав як таємного інформатора чи помічника в оперативному отриманні інформації; участь у подіях, пов'язаних із фальсифікацією виборів Президента 2004 року, зокрема у політичних переслідуваннях, підкупі виборців, тиску на виборців із метою вплинути на їх волевиявлення, цензурі і запровадженні в засобах масової інформації «темників» та інших порушеннях виборчого законодавства, а також заклики до сепаратизму… "федералізації, насильницького (військового) розв'язання політичного конфлікту під час акцій масового протесту.[2]

Інший законопроєкт запропонував народний депутат Олег Тягнибок в березні 2005 року. За ним передбачалося заборонити обіймати державні посади особам, які до 1 січня 1992 року працювали на керівних посадах в Комуністичній партії СРСР чи КДБ СРСР або співпрацювали з органами державної безпеки Радянського Союзу[3]. Подібний законопроєкт подавався і в 2012 році[4]. Однак жоден із них не був прийнятий. З 2008 року діє ГО «Всеукраїнська люстрація», що очолюється депутатом від ВО «Свобода» Олегом Осуховським.

Законодавча база[ред. | ред. код]

У 2014 році, після усунення від влади президента Віктора Януковича внаслідок масових громадських протестів, питання люстрації знову набуло актуальності. Це, зокрема, є однією з вимог учасників Євромайдану[5]. 24 лютого у Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови про проведення люстрації в Україні. Авторами документа виступили нардепи від ВО "Свобода" О. Тягнибок, Ю. Швайка, Ю. Сиротюк, А. Мохник, І. Мірошниченко, Є. Леонов, О. Мирний, О. Кайда, І. Фаріон, О. Сиротюк, Л. Мартинюк, О. Іллєнко та А. Вітів. Головним комітетом з розгляду документа визначено Комітет ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Також документ має бути розглянутий в комітетах ВР з питань правової політики, з питань бюджету та з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. 28 лютого Олег Тягнибок заявив, що законопроєкт поки що не розглядатиметься[6]. 8 квітня 2014 року прийнято Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (фактично люстраційний за змістом). Зовнішньополітичний курс України є євроінтеграційним. Законодавства про люстрацію Україна не має, проте, починаючи з 2004 року, на розгляд Верховної Ради України було подано три законопроєкти з питань люстрації: проєкт Закону України «Про люстрацію», реєстраційний номер 7028; проєкт Закону України «Щодо певних обмежень при обійманні посад в державних органах влади України», реєстраційний номер 7028-1; проєкт Закону України «Про люстрацію», реєстраційний номер 7028-2. Зазначені законопроєкти суттєвою відмінністю не відзначаються. Водночас, їх об'єднує вид — «державна люстрація». Внутрішньополітичні потрясіння в Україні 2004 та 2013—2014 років спонукають громадськість й інститути громадянського суспільства до актуалізації зазначеного питання.

Сучасні люстраційні законопроєкти в Україні: 12 березня 2014 року в парламент внесла законопроєкт № 4378-2 «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» позафракційний депутат Анжеліка Лабунська. Її законопроєкт правові та організаційні засади перевірки суддів судів загальної юрисдикції.

Законопроєкт № 4378-1 «Про відновлення довіри до судової системи України» внесли, 11 березня 2014 року, депутати від «Свободи» Олег Тягнибок, Олег Бондарчук, Олег Гелевей, Олег Осуховський. Законопроєкт визначає правові та організаційні засади проведення перевірки (люстрації) суддів, які своїми діями дискредитували авторитет судової влади.

09 квітня 2014, Верховна Рада України прийняла Закон про відновлення довіри до судової влади (№ 4378-1)

Закон 16 вересня «Про очищення влади» (про люстрацію)[ред. | ред. код]

Докладніше: Закон України «Про очищення влади»

16 вересня 2014 року, після кількаденних бурхливих демонстрацій, Верховна Рада прийняла в другому читанні (серед кількох варіантів)[7] законопроєкт «Про очищення влади» (про люстрацію). За прийняття відповідного законопроєкту № 4359а в цілому із третього разу проголосував 231 депутат за мінімально необхідних 226[8][9][10].

25 вересня його підписав Голова Верховної Ради Олександр Турчинов. Прем'єр-Міністр Арсеній Яценюк завізував його (що не передбачено Конституцією)[11], після чого Кабінет міністрів передав до адміністрації президента закон із пропозицією його підписати[12][13][14][15][16].

Закон був розкритикований правозахисниками та експертами як такий, що не відповідає європейським і міжнародним нормам прав людини та був прийнятий з порушення процедури.[17][18][19][20] Тим не менше, закон не був ветований Президентом та набув чинності 16 жовтня 2014 року.[21][22]

Коло осіб, яке підпадає люстрації[ред. | ред. код]

Закон вводить заборону на зайняття певних посад протягом 10 років особами, які в період з 25 лютого 2010 року за 22 лютого 2014 терміном більше 1 року займали певні державні посади. Аналогічна заборона діятиме щодо осіб, які займали зазначені у законі посади менше 1 року, але включаючи період з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року, і не звільнених за власним бажанням.

Крім цього, люстрації підлягають особи, що займали посади в Комуністичній партії СРСР або однієї із союзних республік, починаючи від секретаря районного комітету і вище, в комсомольських організаціях, працювали в органах КДБ.

Додатково люстрації підлягають раніше засуджені чиновники і співробітники правоохоронних органів, які співпрацювали з іноземними спецслужбами, закликали до порушення територіальної цілісності України або допустили порушення прав і свобод людини, що були визнані Європейським судом з прав людини.

Крім цього, люстрації підлягають чиновники, які подаватимуть недостовірну інформацію про майно в деклараціях про доходи, або вартість майна яких буде не відповідати рівню законних доходів за період перебування на посаді.[18]

‎Впровадження в життя[ред. | ред. код]

Перший етап[ред. | ред. код]

Станом на 10:00 3 листопада 2014 р. згідно інформації з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовані положення Закону України «Про очищення влади» в Україні звільнено тільки 347 чиновників.[23]

Пам'ятник «Меч справедливості», присвячений люстрації влади, відкритий місцевими активістами у Броварах

Станом на середину листопада відповідно до закону було звільнено 132 прокурорських працівника, а ще 450 очікують на нього.[24]

Другий етап[ред. | ред. код]

24 листопада почався другий етап перевірок і звільнень чиновників.[25]

Результати[ред. | ред. код]

Станом на грудень 2016 року до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовані положення Закону України «Про очищення влади», внесені відомості про 936 особи.

Самосуди через смітник[ред. | ред. код]

Оскільки жодного впровадження в життя процедури люстрації не відбувається і державні чиновники всіх рівнів гальмують вказаний процес, громадськість самотужки вирішила люструвати державних чиновників, які себе скомпрометували. З вересня 2014 року в Україні набула поширення так звана «Смітникова люстрація» (також — «Люстрація через смітник», «Дика люстрація» або «Trash Bucket Challenge» (за аналогією з «Ice Bucket Challenge»)). Явище полягає у тенденції до вкидання чиновників в смітники, що супроводжуються закликами «звільнити» таким чином свої робочі місця.

Перелік українських чиновників, яких громадяни кинули або намагалися кинути в контейнер для сміття:

2014[ред. | ред. код]

  1. 5 вересня — Олег Руденко, директор обласного управління Фонду соціального страхування Одеської області[26].
  2. 16 вересня — Віталій Журавський, колишній член Партії регіонів, народний депутат України, один з ініціаторів Закону про люстрацію[27][28].
  3. 17 вересня — погроза «смітникової люстрації» Ірині Луценко (дружина Юрія Луценка) від учасників мітингу під будівлею Адміністрації Президента України; прогнали із заходу[29].
  4. 18 вересня — Віталій Федак, начальник відділу кадрів Тернопільської райдержадміністрації[30][31].
  5. 19 вересня — Микола Корецький, депутат Кіровоградської обласної ради[32][33].
  6. 23 вересня, п'ятеро активістів-евромайданівців вчинили напад на екс-регіонала Віталія Грушевського, провівши так звану «народну» люстрацію. Активісти схопили його на одній з центральних вулиць і в буквальному сенсі ткнули носом у смітник[34][35].
  7. 26 вересня — Віктор Пилипишин, народний депутат України[36].
  8. 26 вересня — Олександр Данильчук, перший заступник голови Рівненської обласної ради[37][38].
  9. 29 вересня — Олександра Демьянко; громадські організації приїхали до центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України, щоб провести люстрацію його керівника. Чиновника закидали яйцями та кинули в смітник[39].
  10. 29 вересня — Олександр Панченко, колишній отаман Війська Запорозького[40], за те що 26 січня його підлеглі разом з «тітушками» брали участь у розгоні Евромайдану в Запоріжжі. Олександр Панченко відзначився тим, що вручив президенту Януковичу унікальну булаву, «призначивши» його Гетьманом України[41].
  11. 29 вересня — Василь Смаглюк, керівник апарату ОДА; громада Кіровограда кинула в смітник[42].
  12. 30 вересня активісти Правого сектора, Автомайдану, Євромайдану і Самооборони привезли смітник для люстрації Нестора Шуфрича, який приїхав в Одесу на засідання партії Опозиційний блок, однак Нестор Іванович намагався втекти, за що активісти його побили[43]. Спікер партії Правий сектор Борислав Береза заявив, що побиття інсценовано самим Нестором Шуфричем[44].
  13. 1 жовтня — Манолій Мігайчук, головний лікар Чернівецького шпиталю ветеранів; лікарі «люстрували» свого начальника, кинувши його в смітник[45].
  14. 1 жовтня — Олексій Гаврилюк, голова територіальної виборчій комісії в місті Ірпінь Київській області; активісти, члени Радикальної партії влаштували «люстрацію», кинувши його в смітник[46].
  15. 6 жовтня — Петро Камінський, начальник управління з питань НС Миколаївської ОДА, депутат облради від Партії регіонів; кинули в смітник.
  16. 15 жовтня — Павло Матвієнко, Голова регіонального відділення Фонду держмайна, екс-«регіонала» та екс-голова Запорізької облради; «Правий сектор» закидав яйцями і кинув у сміттєвий бак.
  17. 31 жовтня — у Дніпропетровську кинули у сміттєвий бак начальницю юридичного відділу виконкому міської ради Кривого Рогу Вікторію Гожій та начальника управління земельних ресурсів Олександра Брізецького, яких підозрюють в махінаціях з земельними ділянками і тиском на підприємців. Вказаних чиновників люстранти пов'язують з Олександром Вілкулом[47].
  18. 24 грудня — Михайло Верхній, т.в.о. керівника управління архітектурно-будівельної інспекції Тернополя[48].
  19. 24 грудня — Володимир Скоробагач, депутат Харківської міської ради[49].

2015[ред. | ред. код]

  1. 18 січня — голова суду та суддя в Кремінці на Тернопільщині[50].
  2. 25 лютого — суддя Боднар в Одесі, був вкинутий в сміттєвий бак та обсипаний з ніг до голови борошном[51].
  3. 9 квітня — начальника управління юстиції Івано-Франківська Василя Кавацюка через легалізацію «Опозиційного блоку», здійснена представниками «Правого Сектора»[52].

2018[ред. | ред. код]

  1. 20 червня — Андрій Руденко, депутат Харківської міської ради[53].

Наслідки для виконавців[ред. | ред. код]

За фактом хуліганських дій по відношенню до народного депутата України Віктора Пилипишина міліція почала кримінальне провадження за ст. 296 ККУ, один підозрюваний затриманий[54].

Критика[ред. | ред. код]

Закон про люстрацію в Україні викликав шквал критики з боку Венеційської комісії, оскільки документ не відповідає європейським нормам[55].

Основні зауваження європейських експертів, що працювали над рапортом «Підведення підсумків щодо розробки закону про люстрацію 4359а „Про очищення влади“», стосуються колективного характеру відповідальності у процесі люстрації, що суперечить вказівкам Резолюції 1096, а також децентралізованого характеру самої процедури, що ускладнює належний контроль над нею[56].

Люстрація не є рівною для всіх: Президенту України надали право в ручному режимі скасовувати люстрацію вищих військових і силовиків[57].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Лук'яненко готує закон про люстрацію кадрів старого режиму. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  2. ↑ Проєкти Законів України «Про люстрацію», внесені народними депутатами В.Червонієм, О.Тягнибоком, І.Зайцем та Я.Джоджиком.
  3. ↑ Проект закону України «Про люстрацію». Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  4. ↑ Проект Закону про люстрацію. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 26 вересня 2014.
  5. ↑ «Оппо — в *опу». Активисты Майдана настойчиво требуют люстрации власти [Архівовано 28 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Рада пока не будет рассматривать законопроект о люстрации, — Тягнибок [Архівовано 5 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Рада вирішила розглянути закон про люстрацію [Архівовано 2 вересня 2014 у Wayback Machine.] // tsn, 12 серпня, 12:53
  8. ↑ Рада все-таки прийняла закон про люстрацію. ukranews.com. 16 вересня 2014. Архів оригіналу за 20 вересня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  9. ↑ Депутати ухвалили закон про люстрацію [Архівовано 18 вересня 2014 у Wayback Machine.] // УНІАН, 16.09.2014 | 18:05
  10. ↑ Суб'єктами люстрації є всі держслужбовці крім виборних посад — нардеп [Архівовано 18 вересня 2014 у Wayback Machine.] // 16.09.2014 | 18:53
  11. ↑ Яценюк попіарився на законі про люстрацію. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.
  12. ↑ Закон про люстрацію передали на підпис Порошенкові [Архівовано 28 вересня 2014 у Wayback Machine.] // УНІАН, 26.09.2014 | 22:07
  13. ↑ Люстрація: на низькому старті [Архівовано 28 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Юрій Дерев'янко, для УП. П'ятниця, 26 вересня 2014, 11:59
  14. ↑ Люстрації в Україні передуватиме значна організаційна робота, — експерт [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.] // УНІАН, 19.09.2014 | 14:48
  15. ↑ Люстрацію слід розуміти як професіоналізацію і антикорупціалізацію — депутат [Архівовано 31 серпня 2014 у Wayback Machine.] // УНІАН, 28.08.2014 | 13:26
  16. ↑ «Регіонали» збираються оскаржити закон про люстрацію у Конституційному суді, — ЗМІ. Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.
  17. ↑ Євген Захаров. Чотири причини для застосування вето щодо Закону «Про очищення влади» [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Права людини в Україні, 05.10.2014.
  18. ↑ а б Покарання чи полювання на відьом? В Україні запрацював закон про люстрацію [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Корреспондент, 16.10.2014.
  19. ↑ Висновок Головного науково-експертного управління 14.08.2014 [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Верховна Рада України. Проект Закону про очищення влади [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.] № 4359а від 24.07.2014
  20. ↑ Віталій Ярема. Люстрація — дискусія, яку варто продовжити [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // LB.ua, 09.10.2014.
  21. ↑ Президент підписав Закон про люстрацію [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Прес-служба Президента України, 09.10.2014.
  22. ↑ Закон про люстрацію опублікували в «Голосі України» [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Українська правда, 15.10.2014.
  23. ↑ За вихідні було люстровано ще 30 чиновників. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014.
  24. ↑ У Яреми люстрували 132 прокурорів. [Архівовано 15 листопада 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 15.11.2014.
  25. ↑ В Украине стартует второй этап люстрации чиновников [Архівовано 24 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  26. ↑ В Одессе чиновника затолкали в мусорный бак [фото, видео] [Архівовано 13 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  27. ↑ Проект Закону про очищення влади [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.] № 4359а від 24.07.2014. Ініціатор(и) законопроєкту: Дерев'янко Ю. Б., Журавський В. С., Тягнибок О. Я., Соболєв С. В., Чумак В. В., Ємець Л. О., Бондарчук О. В., Осуховський О. І., Сиротюк Ю. М., Пацкан В. В., Каплін С. М., Гінка Я. Я., Чернега Р. Т.
  28. ↑ Під Радою нардепа Журавського активісти викинули у смітник [Архівовано 19 вересня 2014 у Wayback Machine.]. ТСН. 1+1. 16.09.2014
  29. ↑ Дружину Луценка хотіли кинути у смітник (відео). Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  30. ↑ НА ТЕРНОПОЛЬЩИНЕ ЧИНОВНИКА ЗАСУНУЛИ В МУСОРНИК. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  31. ↑ У Тернополі люструють чиновників — першим у смітник кинули посадовця райадміністрації (Відео). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 26 вересня 2014.
  32. ↑ В Кировограде активисты в мусорник выбросили депутата областного совета Николая Корецкого [Архівовано 11 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  33. ↑ Регионала в Кировограде бросили в мусорник [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  34. ↑ Люстрація нардепа Грушевського. Ексклюзив 17 каналу. Архів оригіналу за 26 вересня 2014. Процитовано 16 жовтня 2014.
  35. ↑ Колишнього «регіонала» Грушевського «люстрували» через смітник. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 16 жовтня 2014.
  36. ↑ В Киеве Пилипишина выбросили в мусорный бак [Архівовано 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  37. ↑ Депутата Александра Данильчука выбросили в мусорный бак Люстрация в Ровно 26 09 2014 // YouTube [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  38. ↑ Першого заступника голови рівненської облради кинули в смітник. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  39. ↑ Бомж-стайл по-депутатськи — модний вирок від народу. Архів оригіналу за 3 жовтня 2014. Процитовано 16 жовтня 2014.
  40. ↑ Trash Bucket Challenge поширюється: у Запоріжжі «отамана-сепаратиста» викинули на смітник. Архів оригіналу за 22 вересня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  41. ↑ Запорожские самообороновцы отправили в мусорный бак бывшего казачьего атамана Панченко (видео) [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  42. ↑ Кировоград 29.09.2014 люстрация Василий Смаглюк // YouTube [Архівовано 28 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  43. ↑ Одессе избили Нестора Шуфрича (рос.)
  44. ↑ Борислав Береза: Шуфрич сам организовал свое избиение [Архівовано 2 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  45. ↑ Люстрований Манолій Мігайчук хотів відкликати написану у смітнику заяву. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
  46. ↑ Народна люстрація голові Ірпіньської ТВК Олексія Гаврилюка // YouTube
  47. ↑ Криворожане провели «мусорную люстрацию» в Днепропетровске [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  48. ↑ «Люстрация» уже в Тернополе: чиновника облили зелёнкой, засунули в мусорник и покатали в нём [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  49. ↑ Люстрация по-народному: в Харькове депутата Владимира Скоробагача бросили в мусорный бак (ВИДЕО) [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  50. ↑ На Тернопольщине судью, которая оправдала коррупционера, запихнули в мусорник. ФОТОрепортаж [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  51. ↑ Мусорная люстрация по-одесски: судью бросили в бак и «припудрили». ВидеофактМусорная люстрация по-одесски: судью бросили в бак и «припудрили». Видеофакт [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  52. ↑ Люстраційна акція «Чистий четвер» у Івано-Франківську: як це було (фото, відео). Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
  53. ↑ У Харкові активісти кинули заступника Кернеса у сміттєвий бак. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.
  54. ↑ Міліція завела справу за «криваву» люстрацію Пилипишина // DePo, 26 вересня 2014, 12:14
  55. ↑ Венеціанська комісія розкритикувала закон про люстрацію в Україні / Подробности, 12 декабря 2014 19:05. Архів оригіналу за 22 червня 2016. Процитовано 22 квітня 2015.
  56. ↑ Закон про люстрацію: критика та перспективи / ІА «Нація», 12.12.2014. Архів оригіналу за 22 червня 2016. Процитовано 22 квітня 2015.
  57. ↑ Рада дозволила Порошенку скасовувати люстрацію військових і силовиків / УП, 27 січня 2015, 13:39. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 22 квітня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Люстрація_в_Україні&oldid=35933117