Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лю́ Ба́н (кит.: 劉邦; піньїнь: Liú Bāng; 256 — 195 до Р.Х.) — китайський державний і політичний діяч. Засновник і перший імператор династії Хань (206 — 195 до Р.Х.). Перший китайський правитель, що походив з селян. 209 року до Р.Х. взяв участь у антиціньському повстанні. В ході повстання очолив повіт Пей й став іменуватися пейським князем (沛公, Пей-ґуном). Спільно з союзною армією Сян Юя розгромив ціньські війська. Першим захопив цінську столицю Сяньян і отримав титул ханського вана (漢王, Хань-вана). 202 року до Р.Х., в битві при Ґайся розбив сили колишніх союзників під проводом Сян Юя й завершив об'єднання Піднебесної. Встановив столицю в Чанані й проголосив створення династії Хань. Заклав новий адміністративно-територіальний устрій, основною одиницею якого стало командирство. Роздав землі й титули ванів своїм родичам та відданим підлеглим. Багато зробив для зміцнення конфуціанства, рушийної силою якого був Лу Ґу. Посмертне ім'я — Імператор Ґао. Храмове ім'я — Ґаоцзу.
Джерела та література [ред.]
- (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — Київ.: Либідь, 1996.
- (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — Київ.: Либідь, 2000.
- (укр.) Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
