Лю Бянь (Хань)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лю Бянь
Народився 176
Помер 190
Титул імператор
Термін 189 рік
Попередник Лю Хун
Наступник Лю Сє
Батько Лю Хун
Матір імператриця Хо
Рід Лю
Дружина Тан

Лю Бянь (*劉辯, 176 —190) — 13-й імператор династії Пізня Хань з 15 травня до 28 вересня 189 року. Посмертне ім'я Шао-ді.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з імператорської династії Лю. Син Лю Хуна. У 180 році його мати Хо стала імператрицею. Вона намагалася зробити Лю бяня спадкоємцем трону, втім до самої смерті імператор не зміг зробити вибір. У 189 році після його смерті імператриця Хо оголосила Лю Бяня новим імператором, а себе регентшою.

Державою стали правити імператриця-удовиця Хо разом із своїм зведеним братом Хо Цзінєм. Втім незабаром впливовий євнух Цзянь Шуо вирішив скинути з трону імператора й поставити іншого представника династії — Лю Сє. Втім змова провалилася: Цзяня страчено, а бабцю імператора Дун вигнано з палацу.

Наступним кроком регентши було позбавити влади євнухів. Для цього Хо Цзінь, Юань Шао та Дун Чжо вирішив знищити усіх палацових євнухів. Втім ця змова провалилася. Хо Цзіня було підступно вбито. У відповідь Юань шао рушив на столицю Лоян, де знищив біля 2 тисяч євнухів. У свою чергу Дун Чжо також спрямував свої війська до столиці. Неподолік від неї захопив імператора та його родину. Разом із цими заручниками Дун Чжо повернувся до Лояна. На вимогу Дуна імператор зрікся влади, отрамавши титут Хуннун-вана. Новим імператором Дун Чжо зробив Лю Сє.

У 190 році за наказом Дун Чжо колишнього імператора було отруєно. Дун побоювався, що Лю Бяня зможуть використати у своїх цілях інші повсталі військовики.

Джерела[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.