Лю Хуей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лю Хуей
Народився 220
Помер 280
Підданство Династія Вей
Національність китаєць
Діяльність математик

Лю Хуей (刘徽, 220 — 280) — китайський математик часів династії Вей.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у 220 році. Про його життя майже немає відомостей. Походив зі знатного роду, був нащадком аристократа Ціаня. Ймовірно більшу частину життя мешкав у столиці держави Вей — Лояні, знаходячись у почті імператорів з роду Цао. Помер у 280 році.

Математика[ред.ред. код]

У 263 році він написав коментар до «Цзю чжан суань шу» («Правила рахунку в дев'яти розділах») та книгу «Хай дао суань цзин» («Лічильний канон морського острова»).

У коментарі до «Цзю чжан суань шу» за допомогою інфінітезімальних методів Лю Хуей обчислював площу кола і об'єми різних тіл типу призми, піраміди, тетраедра, клину, циліндра, конуса і усіченого конуса. Безуспішно намагаючись знайти об'єм кулі, він написав, що залишає цю роботу майбутнім математикам. На відміну від своїх попередників, яким була властива догматична подача математичного матеріалу, Лю Хуей зробив перші теоретичні кроки, забезпечивши поясненнями алгоритмічні правила з «Цзю чжан суань шу».

«Хай дао суань цзин» — спеціальний твір з практичної геометрії, що складається з дев'яти задач на визначення відстані до недоступного об'єкта і його розмірів (висота острова, сосни, вежі, ширина гір, стіни, річки, глибина ущелини, ями) за допомогою застосування прямокутного трикутника та його властивостей. Для всіх задач наводиться правильний розв'язок і відповідь. Для обчислень використовуються від 2 до 4 вимірювань за допомогою пари жердин (бяо), пари косинців (цзюй) або мотузки (зі). Лю Хуей розв'язує задачі за допомогою розробленого ним методу чунча («подвійна різниця»), назва якого пояснюється використанням відношення двох виміряних різниць, отриманих на підставі подібності прямокутників.

У частинах «Хай дао суань цзин», що збереглися до нашого часу, немає жодних креслень, але не виключено, що спочатку вони були. Лю Хуей оформив його як 10-й розділ «Цзю чжан суань шу» під назвою, однойменною із застосовуваним там методом — «чунча». Розділ йшов після розділу «Гоу гу» («иенший і більший катети») і також містив задачі на використання властовистей прямокутного трикутника.

Лю Хуей написав також «Лу ши ци ци ту» («Зображення схилених посудин скрибів-ши з Лу»), які не зберігся до наших днів. В ньому описувався принцип дії відомої у Китаї з III ст. до н. е. «схиленої посудини» (ци ци). Її особливість у тому, що вона змінює своє положення, коли в неї наливають воду за рахунок її перерозподілу по спеціальних відсіках усередині. Якщо посудина порожня, то знаходиться в похилому положенні, якщо повна наполовину, то стоїть вертикально, а наповнившись до країв, нахиляється і приймає горизонтальне положення.

Джерела[ред.ред. код]

  • Chemla K., Guo Shuchun. Les neuf chapitres: le classique mathématique de la Chine ancienne et ses commentaries. P., 2004