Лю Шаоці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лю Шаоці

Лю Шаоці (24 листопада 1898, пров. Хунань— 12 листопада 1969) — китайський політик і державний діяч XX століття.

Народився в селянській сім'ї. Здобув педагогічну освіту. В 1919 — учасник Руху четвертого травня. З 1921 — член комуністичної партії Китаю (КПК). Один із керівників робітничого руху під час Революції 1925–1927 в Китаї. З 1927 — член ЦК, з 1931 — Політбюро ЦК КПК. В 1930 обраний членом Виконбюро Профінтерну, 1934 — головою Всекитайської федерації профспілок. У 1936 — 1943 — секретар Північно-Китайського, Центраьно-Китайського бюро ЦК КПК, політичний комісар Нової 4-ї армії. В 1943–1956 — секретар ЦК КПК. В 1949—54 — заступник голови Центральної народної урядової ради і заступник голови Народно-революційної військової ради, голова Центрального правління Товариства китайсько-радянської дружби. В 1949–1953 — віце-голова ВФП. У 1954–1959 — голова Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників. З 1956 — член Постійного комітету Політбюро ЦК КПК, заступник голови ЦК КПК. З 1959 — голова КНР. В 1966, в період культурної революції, репресований як один з головних противників політичної лінії Мао Цзедуна. В 1980 реабілітований.

Джерела[ред.ред. код]