Лямін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лямін
Витік злиття Першого і Другого Ляміна, Сургутський район Ханти-Мансійського авт. округу, Росія
Гирло Ляміна, Сургутський район Ханти-Мансійського авт. округу, Росія (права притока Обі)
Басейн ОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Прирічкові країни Росія: Ханти-Мансійський авт. округ
Довжина 420 км
Висота витоку 52 м
Висота гирла 24 м
Середньорічний стік 100 м³/с ( км від гирла)
Площа басейну 14 000 км²
Притоки Третій Лямін (л.), Юмаяха (пр.)
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 44,77
 
лютий: 38,89
 
березень: 34,10
 
квітень: 46,45
 
травень: 227,92
 
червень: 239,82
 
липень: 124,58
 
серпень: 98,46
 
вересень: 100,91
 
жовтень: 105,87
 
листопад: 76,20
 
грудень: 57,69
 
Горшково (166 км від гирла), 1951–1990

Лямін (рос. Лямин) — річка у Росії, права притока Обі, тече у Ханти-Мансійському автономному окрузі.

Фізіографія[ред.ред. код]

Лямін утворюється злиттям річок Перший Лямін (справа; мансійська назва Єминглеминг) і Другий Лямін (зліва; мансійська назва Єхминглеминг) на північному заході Сургутського району Ханти-Мансійського автономного округу на висоті 52 м над рівнем моря; за 10 км нижче цього місця в Лямін зліва впадає його найбільша притока Третій Лямін (мансійська назва Мевтинглеминг). Усі три річки беруть початок на висоті 120–140 м у болотах на вододільній височині Сибірських Увалів, яка тягнеться на північ від Середньої Обі паралельно її руслу.

Лямін тече по заболоченій тайговій місцевості Західно-Сибірської низовини у південному і південно-західному напрямку; русло дуже звивисте з безліччю меандрів. Лямін впадає в Об біля села Ляміна, за 90 км на захід від Сургута; місце впадіння знаходиться на висоті 24 м над рівнем моря.

Перший, Другий та Третій Ляміни течуть по дуже заболоченій місцевості, майже суспіль покритій великою кількістю озер різного розміру. Ця озерно-болотяна низовина продовжується на південь по лівому берегу власне Ляміна до самої Обі; з цих боліт в Лямін стікають численні дрібні притоки. Правий берег Ляміна підвищений, з пагорбами висотою до 80–100 м. Ця височина є вододілом, що обмежує річковий басейн, тому справа в Лямін впадають лише малі струмки довжиною не більше кількох кілометрів.

Річка Третій Лямін — єдина значна притока Ляміна — впадає в нього у верхів’ях за 10 км від початку. З багатьох правих приток середньої і нижньої течії найбільша Юмаяха, решта — Рас’юган, Туяун, Амкуяга та інші — незначні.

Гідрологія[ред.ред. код]

Довжина річки 420 км, площа басейну 14 000 км². Середньорічний стік, виміряний за 166 км від гирла біля поселення Горшково у 1951–1990 роках, становить 100 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (34 м³/с), максимум — у червні (240 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (22,4 м³/с) спостерігався у березні 1969 року, абсолютний максимум (394 м³/с) — у травні 1976.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Лямін судноплавний на 170 км від гирла до колишнього села Горшково[1].

Басейн Ляміна лежить повністю в межах Сургутського району Ханти-Мансійського автономного округу. За теперішнього часу єдиними постійними поселеннями на Ляміні є селище Горний у низов’ях і села Ляміна і Піщане поблизу гирла; малі села Горшково і Дарко-Горшковський, що існували у середній течії, були покинуті у 1970-ті — 1990-ті роки.

Починаючи з 1970-х років в околицях Ляміна відбувається розробка родовищ нафти і природного газу, зокрема Сахалінського і Каминського. Втім, ця діяльність мало вплинула на екологічне становище самого Ляміна, який залишається однією з найчистіших річок Ханти-Мансійського округу. Завдяки слабкому антропогенному впливу річка дуже багата рибою і користується великою популярністю серед місцевих рибалок-аматорів[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації, затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)
  2. Лямін на сайті адміністрації Ханти-Мансійського округу(рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Праві притоки Обі
→ → Пім Лямін Назим → →