Ляонін (авіаносець)
| Ляонін Колишній «Варяг» |
||
|---|---|---|
 |
||
| Основна інформація | ||
| Тип | Авіаносний крейсер (авіаносець) | |
| Держава прапора |  КНР |
|
| Порт приписки | Далянь | |
| Верф | Чорноморський суднобудівний завод | |
| Спущено на воду | 25 листопада 1988 | |
| Введено в експлуатацію | 25 вересня 2012 р. | |
| Сучасний статус | в експлуатації | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 59 500 т. | |
| Довжина | 304,5 м | |
| Ширина | 38 м (75 м польотна палуба) | |
| Осадка | 10,5 м | |
| Технічні дані | ||
| Силова установка | ПТУ, 4x50 000 л.с. | |
| Швидкість | 29 вузлів (54 км/ч) | |
| Автономність плавання | 8000 миль | |
| Екіпаж | 1980 чол. (520 офіцерів) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 6x6 30-мм артилерійських систем АК-630М | |
| Ракетне озброєння | 12 ПУ 4ДО-80 ПКРК «Граніт», 4х6 ПУ ЗРК «Кинджал» (192 ракети), 8 ПУ «Кортик», 2x10 РБУ-12000 | |
| Авіація | 26 х Су-33, МіГ-29ДО, 24 х Ка-27, Ка-29, Ка-31 |
|
Ляонін (Варя́г, до 19 червня 1990 р. — «Рига») — до 1998 р. радянський (потім український) важкий авіаносний крейсер (збудований на 67 %)[1], після добудови (2005–2011) фактично перебуває в складі ВМС КНР. 25 вересня 2012 року був поставлений та прийнятий на озброєння ВМС Народно-Визвольної армії Китаю[2]. Корабель отримав ім'я Liaoning («Ляонін», за назвою провінції, яка була йому домом останні кілька років) і порядковий номер «16».
Судно будували за проектом 1143.6, розробленим у Невському проектно-конструкторському бюро (Ленінград). Надзвичайно подібним до «Варяга» є корабль проекту 1143.5 — єдиний російський авіаносець Адмірал Кузнецов.
Зміст |
Історія[ред.]
Початок будівництва[ред.]
21 серпня 1985 року зарахований у списки кораблів ВМФ СРСР.
6 грудня 1985 року закладений на Чорноморському суднобудівному заводі (Миколаїв, Україна) (заводський № 106).
Спущений на воду 25 листопада 1988 року. 1992 року, після розпаду СРСР, при 67%-овій технічній готовності крейсера його будівництво припинили через відсутність фінансування як з боку України, так і Росії. Корабель законсервували.
1993 року за українсько-російським договором «Варяг» відійшов Україні, але він ніколи не входив до складу ВМС України.
Продаж та добудова[ред.]
У квітні 1998 проданий компанії Chong Lot Travel Agency Ltd (КНР) за $20 мільйонів як металобрухт. З крейсера зняли все встановлене на той час обладнання, але покупець отримав усі креслення судна. У момент купівлі він декларував намір переробити крейсер на плавучий готель і казино[3].
Буксирування корабля до Китаю виявилася справою клопіткою і тривало 627 днів (маршрут пролягав в обхід Африки, в буксируванні брало участь 11 кораблів і суден). Так, Туреччині, що повинна була пропустити корабель через Босфорську протоку, ця ідея не здалася привабливою. Турки вважали, що «Варяг» — це величезний корабель, який представляє загрозу безпеці судноплавства в вузькій протоці. Але в кінці-кінців погодилися його пропустити.
У квітні 2001 року «Варяг» зірвався з буксирних тросів під час шторму поблизу грецького острова Скірос і 14 годин безконтрольно дрейфував в Егейському морі при десятибальному штормі. У результаті турецьким і грецьким рятувальникам насилу вдалося прикріпити корабель до буксирів, і його подорож до берегів Піднебесної продовжилася.
20 січня 2002 недобудований крейсер прибув до місця призначення — верфі військово-морської бази Далянь(Дальній) та був залишений біля набережної судноремонтного заводу, де в подальшому у 2005–2011 роках тривали роботи з його добудови.
На початку 2008 року з'явилося хибне повідомлення про те, що корабель нібито одержав ім'я Shi Lang (на честь славетного китайського флотоводця) і бортовий № 83 (згодом спростоване Міністерством оборони КНР).
10 серпня 2011 року авіаносний крейсер «Варяг» вперше вийшов у море на ходові випробування.[4] Перший вихід в морі був коротким, потім корабель повернувся на суднобудівний завод для проведення монтажних і випробувальних робіт. Плани НВА Китаю щодо авіаносця залишаються невідомими.
Аналітики обговорюють два варіанти:
- введення в лад
- використання як бази для тренувань[5].
Станом на квітень 2011 року авіаносець було оновлено: встановили новітні ракетні установки, відремонтувано злітну смугу, встановлено сучасну радарну систему[6].
У квітні 2011 р. Тайвань звинуватив КНР у намірах почати будувати власні авіаносці на базі креслень крейсера «Варяг», а сам корабель ввести до складу ВМС Китаю. Це підтверджує й уведення в експлуатацію в КНР полігону для пілотів палубної авіації, який є точною копією авіаносця, придбаного в України[7].
Випробування[ред.]
25 листопада 2012 року була вперше здійснена успішна посадка реактивного літака Shenyang J-15 на палубу авіаносного крейсера «Ляонін»[8]. Два літака J-15 піднялись у повітря з наземного аеродрому, здійснили посадку та злет з палуби авіаносця. Подія транслювалась по телебаченню, громадськості були продемонстровані детальні цифрові фото. Однак, деякі спостерігачі вважають, що насправді випробування відбулись ще 19 листопада, а затримка з оприлюдненням їхніх результатів пояснюються високими ризиками. Досі на борту авіаносця проводились навчальні злет і посадка гелікоптерів Z-8 та відпрацьовувався захід на посадку літаків J-15[9].
Обидва літака, що здійснювали посадку та злет з палуби авіаносця були обладнані двигунами «Сатурн АЛ-31Ф» російського виробництва, що може означати, що двигуни китайського виробництва «Shenyang Liming WS-10A» ще не готові для палубних випробувань[9].
Устаткування[ред.]
Співробітник Академії військових наук Китаю Ду Веньлун вважає, що обладнання, встановлене на першому китайському авіаносці є повністю національної розробки і виробництва і досягло рівня «надійності і зрілості»[10].
Директор Інституту військово-морський інформації Інь Чжо заявив, що обладнання авіаносця, зокрема, радари, системи зв'язку і навігації, є повністю китайськими[10].
Палубний винищувач J-15 створений на базі винищувача J-11B і імітує конструкцію російського Су-33[10].
Див. також[ред.]
Джерела[ред.]
- ↑ С.Грабовський. Чи залишиться в Україні флот? // Український тиждень, 9.04.2011
- ↑ Ольга Танасійчук (25 вересня 2012). «Міноборони Китаю підтвердило прийняття на озброєння першого авіаносця». УкрІнформ. Процитовано 25 вересня 2012.
- ↑ В.Скобельський. «Врагу не сдается наш гордый „варяг“…» // Голос України, 8.09.2011
- ↑ Перший китайський авіаносець вийшов у море // УНІАН, 10.08.2011
- ↑ VaryagWorld. The past, present and future of the Varyag AC
- ↑ Завдяки наївності України в Китаю з'явиться новий авіаносець // Сайт «Про гроші»
- ↑ Україна викувала авіанесучу потугу Китаю // Агентство стратегічних досліджень
- ↑ «У Китаї посадили копію реактивного Су-33 на авіаносний крейсер із України». УкрІнформ. 25 листопада 2012.
- ↑ а б Robert Foster China commences carrier flight trials // Jane's Defense Weekly. — (5 грудня 2012) С. 5.
- ↑ а б в «Устаткування авіаносця «Ляонін» - повністю китайська розробка». Військова панорама. 3 жовтня 2012.
Посилання[ред.]
- Фото сучасного стану
- Китай колекціонує авіаносці
- ТАВКР Варяг. ТТХ і література
- Перший китайський авіаносець, «Військова панорама»
|
|||||||||||||
