Ляпунов Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ляпунов Олександр Михайлович
Ляпунов Александр Михайлович
Alexander Ljapunow jung.jpg
О. М. Ляпунов у молодості
Народився 25 травня (6 червня) 1857(1857-06-06)
Ярославль, Російська імперія
Помер 3 листопада 1918(1918-11-03) (61 рік)
Одеса
Громадянство Російська імперія
Галузь наукових інтересів математика
механіка
Заклад Петербурзький університет
Харківський університет
Новоросійський університет
Alma mater Петербурзький університет
Науковий керівник Пафнутій Чебишов

Олекса́ндр Миха́йлович Ляпуно́в (рос. Александр Михайлович Ляпунов, *25 травня (6 червня) 1857(18570606) — † 3 листопада 1918) — математик і механік, академік Петербурзької Академії наук (1901 рік), іноземний член-кореспондент Паризької Академії наук(1916 рік), учень П. Л. Чебишова.

Закінчив (1880) Петербурзький університет. У 18851902 роках працював в Харківському університеті, з — 1902 в Петербурзькому університеті. Основні праці Ляпунова присвячені небесній механіці, математичній фізиці, теорії ймовірностей.

Він вивчав фігури рівноваги однорідної і слабко неоднорідної рідини, що обертається, частки якої притягуються за Ньютонівським законом всесвітнього тяжіння, довів нестійкість грушоподібних фігур рівноваги (всупереч твердженню Дж. А. Пуанкаре і Дж. Дарвіна), створив сучасну теорію стійкості руху механічних систем, що визначаються скінченою кількістю параметрів. У математичній фізиці Ляпунов розв'язав питання про існування періодичних розв'язків нелінійних диференційних рівнянь певного типу, дослідив поведінку інтегральних кривих рівнянь руху біля положення рівноваги. В теорії ймовірностей довів центральну граничну теорему.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Олександр Ляпунов у 1876
Пам'ятник О.М. Ляпунову в м. Одесі


Ейлер Це незавершена стаття про математика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.