Ляпунов Олександр Михайлович
| Ляпунов Олександр Михайлович | |
| Ляпунов Александр Михайлович | |
| О. М. Ляпунов у молодості | |
| Народився | 25 травня (6 червня) 1857 Ярославль, Російська імперія |
|---|---|
| Помер | 3 листопада 1918 (61 рік) Одеса |
| Громадянство | |
| Галузь наукових інтересів | математика механіка |
| Заклад | Петербурзький університет Харківський університет Новоросійський університет |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Науковий керівник | Пафнутій Чебишов |
Олекса́ндр Миха́йлович Ляпуно́в (рос. Александр Михайлович Ляпунов, *25 травня (6 червня) 1857 — † 3 листопада 1918) — російський математик і механік, академік Петербурзької Академії наук (1901 рік), іноземний член-кореспондент Паризької Академії наук(1916 рік), учень П. Л. Чебишова.
Закінчив (1880) Петербурзький університет. У 1885–1902 роках працював в Харківському університеті, з — 1902 в Петербурзькому університеті. Основні праці Ляпунова присвячені небесній механіці, математичній фізиці, теорії ймовірностей.
Він вивчав фігури рівноваги однорідної і слабко неоднорідної рідини, що обертається, частки якої притягуються за Ньютонівським законом всесвітнього тяжіння, довів нестійкість грушоподібних фігур рівноваги (всупереч твердженню Дж. А. Пуанкаре і Дж. Дарвіна), створив сучасну теорію стійкості руху механічних систем, що визначаються скінченою кількістю параметрів. У математичній фізиці Ляпунов розв'язав питання про існування періодичних розв'язків нелінійних диференційних рівнянь певного типу, дослідив поведінку інтегральних кривих рівнянь руху біля положення рівноваги. В теорії ймовірностей довів центральну граничну теорему.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Кафедра теоретической механики Харьковского национального университета: Ляпунов Александр Михайлович (рос.)
- Анатолий Шибанов. Александр Михайлович Ляпунов. / Молодая гвардия. 1985. — 336 с.
