Ляхи

Ляхи́ — один з етнонімів поляків. Можливо, етнонім, що спочатку застосовувався стосовно сілезьких поляків, а потім поширився на всю польську народність .

Ляхи — зневажливе прізвисько шляхти Речі Посполитої надане козаками і міщанами «українних» земель. Не залежало від етнічної приналежності.

Походження слова

Як говорить легенда, Ляхом був один з братів засновників трьох слов'янських держав.^{[Джерело?]}

«Колись жили три брати: Лях, Чех і Рус. Одного дня вони вирушили в дорогу щоб віднайти землі своїх майбутніх держав. Одне місце сподобалося Ляху. Він і поселився на тому місці, на якому пізніше з'явиться місто Краків. Чех же поїхав далі на південь, і заснував Прагу, а Рус — на схід, де пізніше з'явився Київ»".

За Фасмером, слово ляхи походить від давньоруського ляси (знахідн. відм. ляхы), що часто зустрічається у Повісті временних літ. Йому відповідають польське lach, початкове давньопольське *lęch «поляк», представлене у литовському lénkas «поляк»; *lęch є зменшувальною формою на -ch, на зразок brach, swach, Stach (від Stanisɫaw). Повна форма етноніма була *lęděninъ від lędo (ляда́) «мешканці пустоші», що підтверджується давньоруською формою лядьскыи «польський»: лядьская земля «Польща», українським дієсловом лядува́ти «дотримуватися польського мислення». Від історичного етноніма ляхи виникли назви Польщі у деяких мовах: перською — Ляхестан, турецькою — Лехістан, вірменською — Лехастан, угорською — Lengyelország, литовською — Lenkija. В польській історіографії з 20-х років ХХ століття набула поширення гіпотеза про походження етноніму "ляхи" від згаданого візантійським імператором Костянтином Багрянородним племені лендзян.

Вжиток слова

Внаслідок складних польсько-українських відносин протягом довгого періоду історії назва набула негативного забарвлення і зараз не вживається в офіційній українській лексиці. Тим не менше, в деяких народів слово ляхи не має емоційного забарвлення і є назвою для поляків, чи Польщі.