Ляхно Опанас Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ляхно Опанас Петрович
Народився 1877
Сорочинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер
Миргород, Полтавська губернія, Російська імперія
Діяльність священник

Опанас Петрович Ляхно (1877, с. Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії — близько 1943, Миргород) — український державний та церковний діяч, член Української Центральної Ради.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився у родині станових козаків, освіта середня. Одружений.

До 1911 р. працював учителем народних шкіл Миргородського повіту. У 1901 р. став дияконом та регентом церкви у с. Мальці Миргородського повіту.

У 1911 р. закінчив Полтавську духовну семінарію та був висвячений на священика. Служив у с. Сакунова Слобода Роменського повіту, з 1915 р. — у с. Хитці Гадяцького повіту.

У 1917 р. став правити церковну службу українською мовою. Обирався головою хітцівської «Просвіти», заступником голови повітової ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. Обраний членом Центральної Ради від Гадяцького повіту.

Був делегатом Першого Всеукраїнського Православного Церковного Собору УАПЦ 14-30 жовтня 1921 р. З 1922 р. — священик у містечку Малі Сорочинці, де прослужив близько трьох років та перейшов до слободи Котельви Полтавської округт. З літа 1929 р. — священик Троїцької церкви УАПЦ у Миргороді.

23 жовтня 1929 р. заарештований Лубенським відділом ДПУ УСРР. Обвинувачувався у використанні УАПЦ для ведення боротьби за самостійність України. 15 лютого 1930 р. судовою трійкою при колегії ДПУ УСРР засуджений за ст.ст. 54-2, 54-8, 54-10, 54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Повернувся додому через параліч. Помер близько 1943 р. у Миргороді. Похований на Личанському кладовищі.

20 листопада 1989 р. реабілітований.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мартирологія українських церков. Т. І: Українська Православна Церква: Документи, матеріяли, християнський самвидав України. / Упоряд. Осип Зінкевич, Олександер Воронин, слово митр. Мстислава, передм. Аркадія Жуковського. — Торонто-Балтимор: Смолоскип, 1987. — С. 969.
  • Бухарєва І. В., Даниленко В. М., Окіпнюк В. М., Преловська І. М. Репресовані діячі Української Автокефальної Православної Церкви (1921–1939): біографічний довідник. — К.: Смолоскип, 2011. — С. 67-68.
  • Газета Гадячского земства. — 1917. — № 59.