Ля мажор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 24 березня 2013.
| Ля мажор | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||||||
Ля мажор (A-dur) - мажорна тональність, тонікою якої є звук ля. Гама ля-мажор містить звуки:
ля - сі - до♯ - ре - мі - фа♯- соль♯ - ля.
Паралельна тональність фа-дієз мінор, однойменний мінор - ля мінор. Ля мажор має три дієзи біля ключа (фа-, до-, соль-).
Найвідоміші твори, написані в цій тональності [ред.]
- Й. С. Бах — прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
- Л. ван Бетховен — Симфонія № 7, «Крейцерова» соната
- Ф. Шуберт — квінтет «Форель»
- Ф. Мендельсон — Симфонія № 4
- Д. Д. Шостакович — симфонія № 15
| Цей розділ потребує розширення. (липень 2007) |
Див. також [ред.]
В червоному просторі подані мажорні тональності, в зеленому - мінорні. Теоретично існуючі, але не використовані в практиці енгармонічні тональності записані дрібним шрифтом. У зовнішньому шарі показані відповідні даній тональності ключові знаки.


