Лєзін Олексій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лєзін Олексій Володимирович Boxing pictogram.svg
Загальна інформація
Громадянство Росія Росія
Народився 27 лютого 1973(1973-02-27) (42 роки)
смт Енергетик, Оренбурзька область, СРСР СРСР
Проживання Ульяновськ, Росія Росія

Лєзін Олексій Володимирович (народився 27 лютого 1973, смт Енергетик, Оренбурзька область) — російський боксер-любитель, призер Олімпійських ігор, переможець Ігор доброї волі 1994 року, чемпіон світу з боксу серед любителів і трьохкратний чемпіон Європи.

Не дивлячись на видатні успіхи в любительській кар'єрі, ніколи не починав професійну. Свій останній бій провів в 2004 році і в 2005 році оголосив про відхід зі спорту, на той момент він працював головним інженером із підприємств в рідному Ульяновську.[1]

Олексію Лєзіну присвоєна медаль ордену «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня указом Президента РФ № 650 від 21 травня 2007 року.[2]

Відомі противники[ред.ред. код]

Серед переможених противників Лєзіна по рингу були майбутні чемпіони-професіонали:

  • Володимир Кличко — перемога над Володимиром у фіналі чемпіонату Європи 1996 року, і поразка від нього у півфіналі Олімпійських Ігор 1996 року в Атланті
  • Віталій Кличко — перемога над Віталієм у фіналі чемпіонату світу 1995 року, і поразка від нього у фіналі Чемпіонату світу з боксу серед військовослужбовців того ж року
  • Микола Валуєв — перемога над Валуєвим у півфіналі Ігор доброї волі у Санкт-Петербурзі (1994)[3]
  • Рубакалба Алексіс — програш від Рубакалба А. нокаутом у чвертьфіналі чемпіонату Світу 1997 року в Будапешті.
  • Одлі Харрісон — програш від Харрісона на Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї.

Примітки[ред.ред. код]


Flag of Russia.svg Це незавершена стаття про російського спортсмена.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Boxing pictogram.svg Це незавершена стаття про боксера.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.