Станіслав Єжи Лєц
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Станіслав Єжи Лєц | |
| Stanisław Jerzy Lec | |
 |
|
| Ім'я при народженні: | Stanisław Jerzy de Tusch-Letz |
|---|---|
| Дата народження: | 6 березня 1909 |
| Місце народження: | Львів |
| Дата смерті: | 7 травня 1966 |
| Місце смерті: | Варшава |
| Мова творів: | пол. |
| Рід діяльності: | сатирик, поет, афорист |
Стані́слав Є́жи Лєц (6 березня 1909, Львів — 7 травня 1966, Варшава) — польський сатирик, поет, афорист XX століття.
Поет і афорист Станіслав Лєц, за означенням критиків, входить до першої десятки літераторів ХХ століття, які не тільки вплинули на смаки читаючої публіки, але й виразно позначилися на формуванні модерної свідомості людства[1].
Зміст |
[ред.] Біографія
Хоча Станіслав Єжи Лєц казав: «Не існує біографії письменника, є лише життєписи творів»[1], все ж окреслимо його біографію.
Станіслав Єжи Лєц народився 6 березня 1909 р. у Львові, тоді ще Лемберзі, який, як і вся Галичина, входив до складу Австро-Угорської імперії. Він був єдиною дитиною в сім'ї. Його батько, австрійський шляхтич, барон Бенон де Туш-Летц («Свобідний барон де Туш Лєц» — називатимуть Станіслава варшавські друзі у несвобідні шістдесяті роки) єврейського походження, батьки якого перейшли в протестантство, був банкіром. Другою частиною подвійного прізвища батька в її польському написанні — Лєц, що на ідиші означає «клоун» або «пересмішник» користувався автор «Непричесаних думок» (пол. Myśli nieuczesane). Згодом батька перевели до Відня і до його смерті у 1915 році родина Лєців мешкала там. У Відні Станіслав почав діставати освіту.
По поверненні до Львова Станіслав Лєц живе в типовій львівській кам'яничці по вул. Словацького, 6 навпроти Головної пошти. Тепер за його вихованням взялася мати — уроджена Аделя Сафрін, представниця польсько-еврейської інтелігенції, котра високо цінувала освіту і культуру.
Станіслав вчиться спершу в Євангелістичній Обершуле (вищій школі), а потім — в гімназії Камерлінг. У 1927 році Лєц вступає до Університету Яна Казимира (зараз Львівський національний університет імені Івана Франка), де протягом року вивчає полоністику, а по тому — право. Лєц-студент захоплюється модними тоді соціалістичними ідеями, через що в 1936 році, коли у Львові оголосили «полювання на лівих», був змушений тікати до Варшави.
Що ж до життєвої долі Є.Леца, то під час ІІ-ї Світової війни він чудом врятувався від розстрілу нацистами.
Воював з окупантами в Армії Людовій (майор Війська Польського).
... Таким його запам’ятали сучасники — завжди усміхненим, життєлюбним, енергійним, ледь іронічно відстороненим, як і належить «баронському синові», що став, за визнанням самого Лєца, сатириком «лише тому, що казав правду». Поет, дотепник, чи не найкращий майстер афористичного жанру в ХХ столітті. Домосід, якого вітри історії кидали зі Львова у Відень, з Варшави до Єрусалима. Поляк, єврей, в’язень концтабору, партизан, офіцер, дипломат, барон. Завсідник кав’ярень. Європеєць. Нонконформіст. Таким залишився Станіслав Єжи Лєц в історії і культурі.
[ред.] Твори
- Wiosna Весна (1929, ліричний вірш, літературний дебют)
- Barwy Барви (1933, поезії)
- Spacer cynika Прогулянка (шпацер) циніка (1946, сатира і епіграми)
- Notatnik polowy Польовий нотатник (1946)
- Życie jest fraszką Життя – це фрашка (1948)
- Nowe wiersze Нові вірші (1950)
- Rękopis jerozolimski Єрусалимський рукопис (1956)
- Myśli nieuczesane Непричесані думки (1957)
- Z tysiąca i jednej fraszki З тисячі і однієї фрашки (1959)
- Kpię i pytam o drogę Кепкую (кплю) і питаю дороги (1959)
- Do Abla i Kaina До Авеля і Каїна (1961)
- List gończy Оголошення про розшук (1963)
- Myśli nieuczesane nowe Непричесані думки нові (1964)
- Poema gotowe do skoku Поеми готові до стрибка (1964)
[ред.] Примітки
[ред.] Джерела і посилання
- Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.
- Фрашки в Українській бібліотеці — «Джерело»
- Сайт Mikroskop pana Jurka, Львів – колиска класиків, біографія Лєца
- Журнал Ї №11 1997. Станіслав Єжи Лєц, Непричесані думки, прочитані у записниках і на серветках через тридцять років
- Поетичні майстерні, Наш самвидав, Із Станіслава Єжи Лєца
- Лец Станислав Ежи. Идеал фрашки - Переводы и вариации Самуила Черфаса(рос.)
- Твори Лєца в бібліотеці Максима Мошкова
- Біографія Лєца
- Станіслав Єжи Лєц на сайті українського інституту юдаїки
