Ліви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ліви
лів. līvlizt
Liivi.jpg
Загальна кількість 400 чол.
Найбільші розселення Латвія Латвія
180 чол. на 2011 рік [1]

Естонія Естонія
5 чол.[2] на 2000 рік
Росія Росія

64 чол.[3] на 1989 рік
Близькі етнічні групи естонці, фіни
Мова латиська, російська, лівська
Релігія лютеранство


Лі́ви (лів. līvlizt, давньорус. либь) — угро-фінський народ, у давнину заселяв територію сучасної Латвії до приходу балтійських народів. Поява в регіоні Балтійського моря угро-фінських племен традиційно датується III тисячоліттям до Різдва Христового. Наближчий до лівів народ — сучасні естонці.

Етнографія[ред.ред. код]

Традиційним заняттям лівів, на відміну від балто-слов'янських племен, були риболовля і полювання. Існує інформація, що прибережні ліви займалися також і своєрідною формою піратства.

Розселення лівів у XII столітті (блакитний колір) і нині (синій колір)

У районі Домеснеса ліви розводили багаття, привертаючи увагу торгових німецьких і шведських суден, а потім грабували допитливих купців і моряків, які висадилися на лівський берег або ж застрягли на своїх судах на піщаних мілинах у Домеснеса.

Невипадково маяк, встановлений російською владою в 1875 р. у Домеснеса отримав назву Колка (в перекладі з лівської — «швидка смерть»). Невід'ємною частиною лівської культури є лівські пісні, традиційно виконувані біля берега моря рідною лівською мовою. Лівська культура мала значний вплив на латиську; Наприклад, латиські пісні Дайна.



Дивіться також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]