Лівонське герцогство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лівонське герцогство
васал Речі Посполитої
1561 – 1621

Герб of Лівонії

Герб

Розташування Лівонії

   Герцогство у складі Речі Посполитої (1619)
Столиця Феллін
Мови німецька, латиська, естонська
Релігії Лютеранство
Державний лад васал Речі Посполитої
Господар Лівонії
 - 1561–1566 Готтгард Кеттлер
Губернатор Лівонії
 - 1566–1578 Ян Ходкевич
Історичний період Ранній новий час
 - Віленська унія 28 листопада 1561
 - Воєводство 1621

Ліво́нське ге́рцогство (нім. Herzogtum Livland) — держава у Східній Європі раннього нового часу. Існувала в 15611621 роках на території центральної і північної Лівонії — сучасної південної Естонії та північно-східної Латвії. Була васалом Великого князівства Литовського, а після 1569 року — Речі Посполитої. Виникла за результатами Віленської унії між Лівонською конфедерацією і польським королем, за якою Лівонію поділили на два гецогства — власне Лівонське, а також Курляндське і Семигалське. Очолювалося губернаторами-намісниками, що призначалися польськими королями. Керувалося шляхтою німецького походження. Столиця розташовувался в місті Феллін (Вільянді). Панівною релігією було лютеранство. У 15771582 року частково перебувало під московською окупацією. У 16001621 роках втратило більшу частину земель під час польсько-шведської війни. 1621 року перетворене на Інфлянтське воєводство Речі Посполитої.

Назва[ред.ред. код]

  • Лівонське герцогство (рос. Herzogtum Livland).
  • Задюнське герцогство (лат. Ducatus Ultradunensis) — від назви річки Дюна (Західна Двіна), південного кордону герцогства.
  • Задвінське герцогство (рос. Задвинское герцогство) — російський переклад латинської назви
  • Задвінське князівство (пол. Księstwo Zadźwińskie) — полсьський переклад російської назви.
  • Інфлянтське князівство (пол. Księstwo Inflanckie) — польська назва князівства.
  • Інфлянти (пол. Inflanty) — полська назва усієї Лівонії і Лівонського герцогства зокрема.
  • Польська Лівонія

Історія[ред.ред. код]

На кінець 1550-х років, в ході неуспішної Лівонської війни із Московією, члени Лівонської конфедерації опинилися під загрозою московського поневолення. У звязку з цим, 1559 року Готтгард Кеттлер, магістр Тевонського ордену в Лівонії, уклав із Сигізмундом ІІ Августом, королем польським і великим князем литовським, угоду в Вільні. Ця угода передбачала створення в Лівонії протекторату польської корони на основі земель ордену та Ризького архієпископста. 28 листопада 1561 року члени Лівонської конфедерації підписали Віленську унію, за якою стали васалами Польсько-Литовської держави. На півдні Лівонії було утворене герцогство Курляндії і Семигалії, а в центральній і північній частині — на теренах сучасних південної Естонії та південно-східної Латвії та — Лівонське герцогство. Обидва утворення очолив колишній магістр Готтгард. Він став першим світським герцогом Курляндії й Семигалії, а також першим господарем і губернатором польського короля в Лівонському герцогстві. Резиденція губернатора розташовувался в Ризі. До 1569 року герцогство перебувало в залежності Великого князівства Литовського, а після Люблінської унії стало кондомініумом Польщі й Литви.

1566 року, за наказом польського короля Сигізмунда ІІ Августа, новим губернатором і намісником Лівонського герцогства було призначено Ян-Єроніма Ходкевича, великого маршалка литовського. Відтоді Лівонське герцогство перетоворилося на фактичну провінцію Польсько-Литовської держави.

До 1582 року територія Лівонського герцогства була ареною воєнних дій між польсько-литовсько-лівонськими військами та Москвою. Частина лівонських земель перебувала під окупацію московитів, які заснували на них Лівонське королівство. У боях за визволення герцогства брали участь й козацькі загони з України. 15 січня 1582 року воюючі сторони уклали Ям-Запольським мирний договір, що поклав кінець Лівонській війні. За умовами договору Лівонія була звільнена від неприятеля й остаточно закріпилася за Річчю Посполитою.

У ході польсько-шведської війни 16001629 років шведські війська окупували усю територію Лівонського герцогства, за винятком південно-східної частини. 1621 року поляки офіційно скасували герцогство, перетворивши його на Інфлянтське воєводство. 1629 року, за умовами Альтмаркського договору, Річ Посполита визнала територіальні втрати у Лівонії. На завойованих шведами землях — південної Естонії та центральній Латвії — було створено домініон Шведська Лівонія.

1772 року, в ході першого поділу Речі Посполитої, територія колишнього Лівонського герцогства увійшла до складу Російської імперії.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Поділ у 15611598 роках:

  • Ризький округ;
  • Трейденський округ;
  • Венденський округ;
  • Динебурзький округ.

Поділ у 15981621 роках:

Джерела[ред.ред. код]

  • Bunge, Friedrich Georg von. Liv-, Esth- und Curländisches Urkundenbuch nebst Regesten. — Reval: Kluge und Ströhm, 1853–1862.
  • Rutenberg, Otto von. Geschichte der Ostseeprovinzen Liv-, Esth- und Kurland von der ältesten Zeit bis zum Untergange ihrer Selbständigkeit. — Leipzig: Engelmann 1859–1860.
  • Stewart Oakley. War and Peace in the Baltic, 1560–1790. London, New York 1992. ISBN 0-415-02472-2
  • Pistohlkors, Gert von. Deutsche Geschichte im Osten Europas: Baltische Länder Siedler Verlag, Berlin 2002. ISBN 3-88680-774-6.
  • Andres Adamson. Prelude to the birth of the Kingdom of Livonia. Acta Historica Tallinnensia 14/2009
  • Plakans, Andrejs. A Concise History of the Baltic States. Cambridge University Press, 2011. ISBN 0-521-54155-7.