Лігатура (типографія)
Лігатура в типографії (лат. ligatura від лат. ligo — зв'язую) — об’єднання двох літер в один друкований символ для гармонійнішого вигляду шрифта в наборі. Порівняйте написання слів offside (без лігатури) і offside (лігатура ff ).
Найпоширенішими лігатурами латинської абетки є «fl», «fi».
Знак амперсанда «&» також є видозміненою лігатурою символів «e» і «t» (від лат. et — і), що помітніше в курсивних варіантах цього символу.
В кирилиці лігатури використовують менше, зокрема в українській мові — лише в окремих жирних шрифтах для символів «ії» та «її». В сербській та македонській абетках існують літери Љ та Њ, які є лігатурами Л з Ь та Н з Ь відповідно.
Лігатура як художній прийом є дуже поширеним в логотипах.
Коли лігатурою двох окремих літер стало позначається певний звук, таку лігатуру називають диграфом чи диграммою. Наприклад, у французькій мові, часто вживається диграф œ.
Джерела [ред.]
- Технологія набору та верстки [Текст] : навч. посіб. / Д. В. Василишин, О. М. Василишин ; за ред. О. В. Мельникова ; рец.: О. М. Величко, М. С. Антоник, Ю. Ц. Жидецький. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2011. — 272 с. — 300 пр. — ISBN 978-966-322-190-8.
