Лігеті Дьордь

Дьордь Лігеті

Дьордь Лігеті (угор. Ligeti György 28 травня 1923 — 12 червня 2006, Відень) — австрійський композитор угорського походження, внучатий племінник скрипаля Леопольда Ауера.

Біографія

Народився в Тирневені, Румунія, в сім'ї єврейських переселенців з Угорщини. В 1941 переїхав до Будапешту. В 1943 був заарештований і лише чудом уникнув участі свого батька й брата, загиблих в Освенцімі.

Після закінчення Другої світової війни він закінчив Будапештську консерваторію ім. Ференца Ліста. На початку 50-х — частково під впливом Бартока і Кодая — звернувся до фольклору. Після вторгнення радянських військ до Угорщини 1956 року Лігеті з дружиною втікають до Австрії. У Західній Європі зближується з композиторами-аванґардистами — Карлгайнцем Штокгаузеном і П'єром Булєзом і швидко стає одним з провідних майстрів європейського аванґарду.

У 1957-58 — співробітник Студії електронної музики в Кельні. У 1959-69 живе у Відні. У 1956-72 постійно викладає на Літніх курсах в Дармштадті.

З 1961 професор Королівської академії в Стокгольмі, бере участь в композиторських курсах в Мадриді (1961), Ессені (1963) і Більтовені (1962-63). В подальшому викладає на курсах в Німеччині, Австрії, Голландії, Угорщині, країнах Скандинавії. В 1967 отримує австрійське громадянство. У 1969-73 роках живе у Відні і Берліні, а пізніше — в Гамбурзі. З 1972 по 1993 — професор композиції в Гамбурзькій консерваторії.

Вперше прославився в 1961 році оркестровою п'єсою «Атмосфери», яка пізніше увійшла як саундтрек до фільму «Космічна одіссея 2001 року» Стенлі Кубріка. В подальшому значного розголосу набула постановка його опери «Великий мрець» і виконання низки концертів для різних інструментів з оркестром, а також Реквієму.

За видатні заслуги в галузі музичного мистецтва Лігеті нагороджений медаллю Ґете, кільцем міста Відень. Він — почесний доктор Академій, Вищих музичних шкіл і Університетів у Відні, Гамбурзі, Мюнхені, Парижі. Вісімдесятиріччя композитора широко відзначається музикантами всього світу проведенням авторських фестивалів, концертів, випуском нових компакт-дисків.

Помер композитор 12 червня 2006 у Відні.

Творчість

"Музика існує сама по собі, завдання композитора лише визначити рамки для її існування" (Лігеті).

Однією з головних проблем, що турбували Лігеті-композитора, була проблема поліфонії - взаємодії в одному творі різних мелодичних голосів. Лігеті вважається розробником т.зв. мікрополіфонії — особливої композиційної техніки поєднання великої кількості (зазвичай понад 10) самостійних мелодичних голосів, що розташовані дуже близько одне від одного і внаслідок цього зливаються в суцільний звуковий комплекс, всередині якого вже неможливо розрізнити окремі голоси.

Творчий доробок композитора:

Опера

• Великий мрець (Le Grand Macabre) (1975-77, друга версія 1996)

Для оркестру

• Concert românesc (1951)
• Apparitions (1958-59)
• Atmosphères (1961)
• Lontano (1967)
• Ramifications, для струнного оркестру та 12 сольних струнних (1968-69)
• Chamber Concerto, для 13 інструментів (1969-70)
• Melodien (1971)
• San Francisco Polyphony (1973-74)

Концерти

• Для віолончелі з оркестром (1966)
• Для контрабаса, флейти і гобоя з оркестром (1972)
• Для фортепіано з оркестром (1985-88)
• Для скрипки з оркестром (1992)
• Hamburg Concerto, для валторни з камерним оркестром і 4 натуральними валторнами (1998-99, ред. 2003)

Вокальні та хорові твори

• Вокальний цикл на слова Ш Вереша 1947
• Вокальний цикл на слова А Йожефа 1950
• Вокальний цикл на слова Й Араньа 1952
• Реквієм, для сопрано, мецо сопрано, мішаного хору та оркестру (1963-65)
• Lux Aeterna, для 16 голосів соло (1966)
• Clocks and Clouds, для 12 жіночих голосів (1973)
• Síppal, dobbal, nádihegedüvel (With Pipes, Drums, Fiddles) (2000)

Камерно-інструментальні твори

• Соната, для віолончелі соло (1948/1953)
• Andante and Allegro, для струнного квартету (1950)
• Baladǎ şi joc , для двох скрипок (1950)
• 6 баґателей для духового квартету (1953)
• Струнний квартет № 1 Métamorphoses nocturnes (1953-54)
• Струнний квартет № 2 (1968)
• 10 п'єс для духового квінтету (1968)
• Тріо для скрипки, валторни і фортепіано (1982)
• Hommage à Hilding Rosenberg, для скрипки і віолончелі (1982)
• Соната для альта соло (1991-94)

Для фортеп'яно

• Induló (March), 4 руки (1942)
• Polifón etüd (Polyphonic Étude), 4 руки(1943)
• Capriccio nº 1 & nº 2 (1947)
• Інвенція (1948)
• Három lakodalmi tánc («3 весільних танці»), 4 руки (1950)
• Сонатина, 4 руки (1950)
• Musica ricercata (1951—1953)
• Trois Bagatelles (1961)
• 3 п'єси для 2-х фортепіано (1976)
• Етюди для фортепіано, зошит 1, 6 етюдів (1985)
• Етюди для фортепіано, зошит 2, 8 етюдів (1988-94)
• Етюди для фортепіано, зошит 3, 4 етюди (1995—2001)

Для органа

• Ricercare — Ommagio a Girolamo Frescobaldi (1951)
• Volumina (1961-62, ред. 1966)
• 2 етюди (1967, 1969)

Для клавесина

• Continuum (1968)
• Passacaglia ungherese (1978)
• Угорський Рок (Chaconne) (1978)

Електронна музика

• Glissandi (1957)
• Artikulation(1958)

Інше

• Симфонічна поема для 100 метрономів (1962)

музичні приклади

 Д.Лігеті, концерт для фортеп'яно з оркестром, 1 частина^{опис файлу}

Посилання

• Анонс концерту у Києві 17 жовтня 2006р.
• Ф.Караев Тембрика. (рос.) — (Розгорнутий аналіз сонористики в творчості Лігеті, зокрема аналізується твір «Атмосфери»)
• Дьердь Лигети (рос.)
• Умер композитор Дьердь Лигети (рос.)
• Дьердь Лигети (рос.)

Бібліографія

• Лобанова М. Дьердь Лигети и музыкальный авангард. // Музыка. М., 1976, с. 43 — 48.
• Lobanova M. "Technika és stilus problematikája a 60-as-80-as évek zenejeben. Párhuzamok Ligeti György és az íy szovget zene törenkvései kösött", in: "Magyar Zene", 1985, Nr. 3, S. 255 - 270.
• Лобанова М. Дьердь Лигети—эстетические взгдяды и творческая практика 60-70-х годов. // Теория и практика современной буржуазной культуры: проблемы критики. Сборник трудов ГМПИ им. Гнесиных, вып. 94. М., 1987, с. 140—172.
• Холопов Ю. «Атмосферы» Д. Лигети. Рукопись, 1986—1988.
• Лобанова М. Логика и композиция «новой музыкальной драмы»: «Приключения» Дьердя Лигети // Московский музыковед, вып. 1. М., 1990, с. 152—177.
• '"Ich sehe keinen Widerspruch zwischen Tradition und Modernität!" György Ligeti im Gespräch mit Marina Lobanova', in: "Das Orchester", 1996, Jg. 44, Heft 12, S. 10 - 16.
• Шнитке А. Оркестровая микрополифония Лигети // Альфреду Шнитке посвящается. Вып. 2. М., 2001.
• Lobanova M. György Ligeti. Style. Ideas. Poetics. Berlin: Verlag Ernst Kuhn, 2002. ISBN 3-928864-90-4.
• '"Ich will eine schmutzige Musik, eine irisierende Musik...“ György Ligeti im Gespräch mit Marina Lobanova', in: "Neue Zeitschrift für Musik", 2003, Jg. 164, Heft 3, S. 12 - 17; spanisch in: "Música d’ara" 6/2003, S. 73-80