Лізингодавець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лізингодавець — учасник договору лізингу, який має майно і надає його як предмет лізингу лізингоодержувачу у тимчасове володіння.

В ролі лізингодавця часто виступають комерційні банки, небанківські кредитні організації, лізингові компанії.

Термінологія[ред. | ред. код]

Лізингодавець може бути як юридичною, так і фізичною особою. Незважаючи на це, термін «лізингова компанія» іноді використовується як синонім терміну «лізингодавець».

Продавець майна і лізингодавець можуть бути однією й тією ж особою.

В англомовних країнах використовується термін «lessor», який може також позначати будь-якого орендодавця (не тільки в рамках договору лізингу).

Процес взаємодії лізингодавця з іншими учасниками договору лізингу виглядає наступним чином:

  • лізингоодержувач вибирає продавця, що займає потрібним майном;
  • лізингодавець набуває це майно у власність. Він набуває майно не для власного використання, а спеціально для передачі його в тимчасове користування;
  • лізингодавець передає майно лізингоодержувачу в тимчасове користування за обумовлену плату;
  • після закінчення договору в залежності від його умов майно повертається лізингодавцю або переходить у власність лізингоодержувача.

Посилання[ред. | ред. код]