Лікаонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лікаонія
Країна  Туреччина
У межах природно-географічного об'єкта Анатолія
Мапа розташування
Мапа
CMNS: Лікаонія у Вікісховищі

Координати: 38° пн. ш. 33° сх. д. / 38° пн. ш. 33° сх. д. / 38; 33

Лікаонія (грец. Λυκαονία, лат. Lycaonia) — історична область e Південно-Східній Малій Азії та провінція Римської імперії, розташована на захід від Каппадокії і на південь від центральної пустелі, вкрита невисокими гірськими ланцюгами — відрогами пісідійської Кілікії — Тавра. Мешканці її спорідненні пісідійцями, займали також степ, з якого їм вдалося витіснити фригійців. Це був народ гордий, з яким ні персам, ні наступним номінальним володарям Лікаонії не вдавалося впоратися. З 25 р. до н. е. країна увійшла до складу римської провінції Галатії. Столицею її був спочатку фригійське місто Іконіум (Конья). Повз нього і селевкідівської Лаодикії проходила головна дорога з Сарда в Каппадокію. До одного з племен Лікаонії належали Ісаври. Вони нічого не мали спільного з еллінами і мали свою мову. Лікаонія в давнину була багата на овець, що давали грубу вовну, та сіль.

Посилання[ред. | ред. код]