Лікарські рослини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лі́карські росли́ни (лат. Plantae medicinales) — рослини, органи або частини яких є сировиною для отримання засобів, що використовуються в народній, медичній або ветеринарній практиці з лікувальною або профілактичною метою.

На сьогодні відомо близько 500 000 видів рослин, однак лише невелика частина (приблизно 10%) з них широко застосовується в медицині.

Рослини є джерелом для отримання різноманітних лікарських речовин. Більше 30% усіх лікарських препаратів отримують з рослинної сировини. Рослини використовують для отримання алкалоїдів, серцевих глікозидів, вітамінів та ін. Найширше лікарські рослини застосовуються в народній медицині. Низька токсичність більшості лікарських рослин дозволяє використовувати їх у лікуванні хронічних захворювань, для протирецидивного або реабілітаційного лікування.

Рослини мають різний полівалентний хімічний склад, до якого можуть входити речовини з фармакологічними властивостями. Зазвичай у лікарських рослин один з хімічних компонентів домінує та визначає лікувальні властивості даного виду. Біологічно активні речовини групують у широкі хімічні класи: терпеноїди (ізопреноїди), фенольні сполуки, ліпіди, моно- та полісахариди, алкалоїди, вітаміни, органічні кислоти, мінеральні речовини.

Історія[ред.ред. код]

У процесі розвитку людина накопичувала знання про дію та власивості різних рослин власним досвідом, спостереженням за тваринами, дослідницькою діяльністю.

Шість тисяч років тому шумери використовували лікарські рослини у свіжому вигляді, у вигляді порошків та настоянок, використовуючи у якості розчинника воду, вино. Ще у другому тисячолітті до н. е. асирійці широко користувалися льоном, дурманом, блекотою. Древні єгиптяни користувалися лікувальними властивостями алое, анісу, блекоти, м'яти, рицини та інших рослин, які згадувалися у так званому «Папірусі Еберса», де вони поділялися на послаблюючі, блювотні, кровоспинні.

Як лікарські рослини на початку XXI століття широко використовуються звіробій, календула, ромашка лікарська, деревій, мати-й-мачуха, шипшина, обліпиха, солодка, подорожник, м'ята, шавлія, оман, журавлина, брусниця, малина, кріп, петрушка, аїр звичайний та багато інших.

Класифікація[ред.ред. код]

Зазвичай поділяють на наступні категорії лікарських рослин:

  • Офіцинальні лікарські рослини — рослини, сировина яких дозволена для виробництва лікарських засобів в країні. Ці види лікарської рослинної сировини вказані в Державниому реєстрі лікарських засобів України.
  • Фармакопейні лікарські рослини — офіцинальні рослини, вимоги до якості лікарської рослинної сировини яких викладені у відповідній статті Державної Фармакопеї або міжнародних фармакопей. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина вивчає один з напрямків фармацевтичної науки Фармакогнозія.
  • Лікарські рослини народної медицини — найбільш широка категорія, більшість рослин в ній відносно погано описано, і відомості про ефективність їх застосування не пройшли необхідної перевірки засобами сучасної фармакології. Тим не менш, багато рослин цієї групи активно використовуються в країнах, де медична допомога недоступна або занадто дорога.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Таблетки Це незавершена стаття про лікарські засоби.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.