Лілія біла
| Лілія біла | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Лілія біла (Lilium candidum)
|
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Lilium candidum L. |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Lilium candidum |
Лі́лія бі́ла (Lilium candidum, ще одна поширена з англ. мови назва Мадона) — багаторічна цибулинна рослина, один з видів роду Лілія (Lilium) родини лілійних.
Це єдиний вид з середземноморським типом розвитку.
Зміст |
Опис [ред.]
Лілія біла — це рослина з багаторічною цибулиною, яка складається з м'ясистого листя.
Стебло — пряме, просте, облистнене, заввишки — 90—110 см .
Листки чергові, оберненоланцетні, хвилясті; нагорі стебла — ланцетні, гострі.
Двостатеві квітки — 5-20 на рослині, діаметром 5-7 см, широковоронковидні, правильні, великі, спрямовані догори або косо догори, зібрані в коротку китицю. Квіти білого з жовтавим при основі кольору, дуже запашні.
Цвіте лілія біла в червні—липні.
Лілія біла не стійка для шкідників і вірусних захворювань.
Поширення і використання [ред.]
Лілія біла походить з Ближнього Сходу із регіону Середземномор'я, зокрема Балкан і островів Греції.
Зараз лілію білу, зокрема і в Україні, розводять у садах і на квітниках як декоративну рослину.
З лікувальною метою використовують цибулини, листя і квітки лілії білої, проте рослина не є офіційною, тому що її хімічний склад до кінця не вивчено.
Лілія біла знаходить широке застосування в народній медицині.
Цікаві факти [ред.]
- У Європі здавна зображують лілію білу — її малюнки були знайдені на мурах міноського палацу Кносс на Криті, а за Середньовіччя західноєвопейські зображення Діви Марії часто оповивали букети з білих лілій (через що квітка отримала свою другу назву).
- Деякий час (1963—1999) лілія біла була офійційною квіткою-символом провінції Квебек, але через те, що є не типовою і не росте в Канаді у природному середовищі, її було змінено на іншу квітку.
Джерела і посилання [ред.]
- Davis P.H. Flora of Turkey and the East Aegean Islands, Том 8, стор. 281-282 (англ.)
- Feldmaier С., McRae J. Die neuen Lilien., Ulmer, Stuttgart, 1982, ISBN 3-8001-6121-4 (нім.)
- Лікарські рослини та їх застосування (Бузина чорна, Лілія біла, Терен звичайний), реферат (укр.)
- Лілія біла на сайті про флору Ізраїля (англ.)
- Світлана Власюк Все про лілії і лілійниках // Ненудний сад = Нескучный сад. — Спецвипуск №2. — Київ: НПП «ВИТ», 2011. — С. 21.
