Ліма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ліма
Lima
Пласа-Майор
Прапор
Прапор
Official seal of Ліма
Герб
Прізвисько: City of the Kings
Девіз: Hoc signum vere regum est
Координати: 12°02′ пд. ш. 77°01′ зх. д. / 12.0433° пд. ш. 77.0283° зх. д. / -12.0433; -77.0283
Країна Перу
Регіон Ліма
Провінція Ліма
Засноване 18 січня 1536
Уряд
 - Мер Луїс Кастаньєда Лоссіо
 - Представників в конгресі 35
Площа
 - Місто 2672,3 км²
 - Усього 800 км²
 - Агломерація 2819,3 км²
Висота над р.м. 0 - 1 548 м 
Населення (2007) [1]
 - Місто 7 605 742
 - Густота 2846,1/км²
 - Агломерація 8 472 935
 - Густота агломерації 3008,7/км²
 - Етнікон Limeño/a
Часовий пояс PET (UTC-5)
Веб-сайт: www.munlima.gob.pe
Провінція Ліма і міста Ліма на мапі Перу
Провінція Ліма і міста Ліма на мапі Перу

Ліма (ісп. Lima) — столиця і найбільше місто Перу, розташоване в долинах річок Чільйон, Рімак і Лурін на узбережжі Тихого океану. Місто формує агломерацію разом з портовим містом Кальяо. Ліма була засновано іспанським конкістадором Франсиско Пісарро 18 січня 1535 року, як «Місто Королів». Воно стало головним містом іспанського віце-королівства Перу і, після війни за незалежність, столицею Республіки Перу. Сьогодні біля третини населення країни мешкає в агломерації Ліми, а місто є п'ятим за розміром містом Латинської Америки.

Одним з міст-побратимів Ліми є столиця Україна України. - місто Київ. На честь міста названо астероїд 10867 Ліма.

Історія[ред.ред. код]

В доколумбови часи територію нинішньої Ліми населяли індіанські племена ічма , що займалися рибальством і поливним землеробством. В XV столітті вони були включені до складу Імперії інків.

18 січня 1535 а іспанський конкістадор Франсиско Пісарро заснував місто Сьюдад-де-лос-Рейес, що в перекладі з іспанської означає «місто королів». За відомостями історика Сьєса де Леона: «Так як губернатор дон Франсиско Пісарро думав-таки спорудити це поселення, оглянувши долину Сангалья, та інші місця на узбережжі, спускаючись одного разу з кількома іспанцями там, де зараз знаходиться місто, місце йому здалося для цього придатним, і що в ньому були необхідні умови. І тому місце було нанесено на креслення, і було споруджено його в рівному полі цієї долини, в двох малих лігах від моря» [2]. Однак серед місцевого населення ічма замість цієї назви вкоренилося інше, дане місту по річці і Ваке Римак в долині Ліма. Сама вака Римак представляла з себе круглий камінь. Після завоювання і поділу земель іспанцями цей камінь знаходився в саду Херонімо де Сильвы[3].

З першої індіанської хроніки Перу - «Повідомлення кіпукамайоков», 1542 - відомо, що початкове місце розташування Міста Королів знаходилося в іншому місці:

Маркіз [Франсиско Пісарро], після розділу землі відразу ж поїхав, щоб закінчити заселення Міста Королів [Ліми], перенісши його з долини Хауха [Xauxa], де спочатку воно було поставлено, і залишив у Куско заступником-губернатором Ернандо Пісарро і Хуана Пісарро, своїх братів, та інших капітанів, і Гонсало Пісарро з ними.

— Хуан де Бетансос, камайокі Кальапіньа, СУПН та ін. Повідомлення про Походження і Правлінні Інків [4]

У 1536 році підрозділи инкских повстанців під керівництвом Манко II осадили місто, але іспанцям вдалося відкинути обложників, незважаючи на багаторазову чисельну перевагу індіанців.   Коли в 1543 Перу було проголошено іспанським віце-королівством, Ліма стала центром іспанського володарювання в Південній Америці. Згідно з переписом 1614, проведеним віце-королем Перу, маркізом Хуаном де Мендоса-і-Луна в місті проживало 25154 особи, з них: іспанців і креолів - 5257, іспанок - 4359, негрів-рабів - 4529, негритянок - 5857, мулатів і мулаток - 744, індіанців - 1116, індіанок - 867, метисів і метісок - 192, ченців, черниць і їх обслуги - 2227.

Зручне географічне положення Ліми і її столичний статус сприяли розквіту міста, що став головним торговельним центром всієї іспанської Південної Америки. Багатство Ліми привертало увагу ворожих Іспанії держав, а також безлічі піратів. Для захисту міста в 1684-1687 роках була споруджена грандіозна система оборонних споруд. На жаль, найсильніший землетрус 1687 в значній мірі зруйнував як міські стіни, так і саме місто, ставши поворотним пунктом в історії Ліми. У наступні десятиліття місто втратило своє торгове значення на користь Буенос-Айрес і Картахени. Не менш сильний землетрус 1746 знову завдав величезної шкоди місту, давши, разом з тим, старт великої реконструкції Ліми.

Система міських укріплень, 1750

Опора міської економіки на торгівлю з метрополією призвела до того, що еліта Ліми виступала проти набираювших популярність ідей про незалежність від Іспанської імперії. У вересні 1820 генерал Сан-Мартін висадився зі своєю армією в Перу, захопив Ліму і на наступний рік, 28 липня 1821, проголосив незалежність держави Перу, а Ліма отримала статус столиці.

Після 2-ї Тихоокеанської війни Ліма довгий час (з 1884 по 1929 р) перебувала в стані глибокоъ економічної кризи. І тільки у 1930 положення міста стало стабілізуватися. Величезний збиток місту завдав землетрус 1940 року. Однак в період політичної нестабільності, що тривала з середини 1940-х років до початку 1990-х, у столиці знову відзначалися масова безробіття і високий рівень інфляції. Незважаючи на всі економічні проблеми, Ліма стала центром тяжіння сотень тисяч мігрантів з гірських районів країни. Так, за період з 1940 по 1980 року населення міста зросло з 0,6 до 4,8 мільйонів осіб [5]. Масовий наплив бідних жителів гірських областей привів до утворення великих районів трущоб навколо міста, цю проблему не вдається подолати й донині.

С 1993 в економіці Перу намітився деякий прогрес, з початку 1994 економіка столиці та країни в цілому почала швидко розвиватися. В даний час економіко-політичну обстановку в Лімі можна охарактеризувати як стабільну.

Ансамбль будівель колоніальної епохи в центрі Ліми
.

Географія і клімат[ред.ред. код]

Географічні відомості[ред.ред. код]

Ліма розташована на узбережжі Тихого океану, в долинах річок Римак, Чійон і Лурін, у підніжжя Анд. Історичний центр міста знаходиться приблизно в 15 кілометрах від океану, на березі річки Римак. Висота міста над рівнем моря коливається від 0 (набережна океану) до 500 (трущоби на оточуючих Ліму горах) метрів. Природна рослинність представлена ​​головним чином рідкісними чагарниками і кактусами.

Місто-порт Кальяо, оточений з трьох боків територією Ліми і з заходу - Тихим океаном, формально є окремим населеним пунктом, але фактично давно злився з Лімою.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат в Лімі досить своєрідний - з високим рівнем вологості, але з практично повною відсутністю опадів, незважаючи на те, що місто розташоване на 12-му градусі південної широти і майже на рівні моря. Він визначається впливом холодного океанічного течії Гумбольдта, що виходить з Антарктиди, близькістю Анд і тропічними широтами.

Клімат міста помірний, без екстремальної спеки і сильних похолодань. Середньорічна температура становить від 18,5 °C до 19 °C, при максимальній щорічній літньій близько 29 °C. Влітку, з грудня по квітень, температури тримаються в діапазоні від 28 °C до 21 °C. Взимку (з середини червня по вересень) температури тримаються в діапазоні від 19 °C до 12 °С. Найнижча зареєстрована температура повітря 8 °С. У весняні місяці (вересень-жовтень) та восени (травень) тримаються температури в діапазоні від 23 °C до 17 °C. Відносна вологість повітря дуже висока (100%), що веде до стійких туманів в червні та грудні.

Через майже постійну низьку щільну хмарність, тривалість сонячного сяйва в Лімі становить 1284 години на рік (в середньому 28,6 годин в липні і 179,1 годин у січні). Для широти, на якій розташоване місто, ці показники виключно низькі.

  • Середньорічна температура: +19,5 °C
  • Абсолютний мінімум температури повітря: +8,9 °C (15 липня 1986 року)
  • Абсолютний максимум температури повітря: +33,3 °C (31 березня 1983 року)

Населення[ред.ред. код]

Чисельність жителів Ліми (з передмістями) - більше 9 млн осіб, що становить приблизно третину населення Перу. Місто відрізняється вкрай різноманітним етнічним і расовим складом населення:

Одна з міських шкіл

Велика частина білих є нащадками (у порядку убування чисельності) іспанських, італійських, німецьких і хорватських переселенців. Ліма має найбільшу за чисельністю в Латинській Америці китайську громаду [6] і другу (після Сан-Паулу) японську.

Завдяки настільки різноманітній культурній спадщині городян Ліму часто називають "Кулінарна столиця обох Америк", тут можна зустріти ресторани практично всіх кухонь світу.

Офіційних мов дві: іспанська і кечуа. Віруючі в основному католики. Рівень злочинності досить високий, як і у всіх великих латиноамериканських містах.

Економіка[ред.ред. код]

Ліма є безумовним фінансовим і промисловим центром Перу (більш 2/3 ВВП країни) і одним з основних економічних центрів Латинської Америки.

Завдяки дешевій і кваліфікованій робочій силі, розвиненій інфраструктурі і доступу до дешевої сировині в місті і околицях розміщено понад 7000 промислових підприємств, в основному текстильної, харчової, нафтопереробної та хімічної промисловості.

Основні фінансові установи Ліми зосереджені в районі Сан-Ісідро і включають в себе такі банки, як "Banco de Crédito del Perú, Interbank, Bank of the Nation, Banco Continental, MiBanco, Banco Interamericano de Finanzas, Banco Finaciero, Banco de Comercio і Credit Scotia. У Лімі також розміщена регіональна штаб-квартира банку Standard Chartered.

Все більшу роль в міській економіці з кожним роком відіграє туризм. Велика частина з мільйонів туристів, які щороку відвідують країну, починають своє знайомство з нею зі столиці.

Транспорт[ред.ред. код]

Ліму обслуговує Міжнародний аеропорт ім. Хорхе Чавеса (IATA: 'LIM' , ICAO: 'SPIM' ), розташований в 11 кілометрах на північний захід від історичного центру міста, з пасажирооборотом 13,3 млн осіб на рік (2012) [7], що є четвертим показником на континенті. Регулярні пасажирські рейси виконуються в десятки міст Північної і Південної Америк, а також в Париж, Мадрид і Амстердам. У 2012 році Skytrax визнав аеропорт Ліми кращим у Південній Америці.

Через Ліму проходить Панамериканске шосе. Також в місті починається Центральне шосе ( вип. Carretera Central ), що з'єднує столицю з внутрішніми районами країни і який закінчується в Пулькапе біля кордону з Бразилією. Автобусний транспорт в Перу прекрасно розвинений, десятки компаній пропонують міжміські рейси на комфортабельних двоповерхових автобусах.

Порт Ліми, розташований в передмісті Кальяо, є найбільшим в Південній Америці рибальським портом і одним з найбільших по вантажообігу.

У Лімі починається 535-кілометрова залізниця Ferrocarril Central Andino , що з'єднує центр гірничодобувного регіону Серро-де-Паско з морським портом, друга за висотою над рівнем моря в світі. Крім доставки руди дорога використовується також в туристичних цілях.

Система громадського транспорту Ліми відрізняється неабиякою часткою хаосу. В місті діє близько 500 транспортних компаній, обслуговуючих вдвічі більше число автобусних маршрутів. В рамках наведення порядку у сфері транспорту міська влада в 2010 році відкрила 33-кілометровий маршрут швидкісних автобусів El Metropolitano, а в 2011 році почала роботу перша гілка метрополітену Ліми (16 станцій, 21 кілометр).

Культура і пам'ятки[ред.ред. код]

На культуру Ліми справила величезний вплив індіанська спадщина Перу, а також прадавня цивілізація інків, що жили на перуанській землі до завоювання її іспанцями. До виникнення імперії інків, в 1 в. до н.е. - 7 в. н.е. на території Ліми існувала Лімська культура. Спадщину високорозвиненої цивілізації інків можна бачити не тільки в численних археологічних пам'ятниках і знахідках, які зберігаються в музеях Ліми, але і в сучасній народній творчості мешканців столиці Перу.

Будівлі колоніального періоду представляють собою змішання іспанського і індіанського стилів, поєднання яких перуанці назвали креольским стилем. Крім чудових будівель, зведених під впливом іспанської та індіанської культур, в Лімі є кілька архітектурних споруд, побудованих в стилі мудехар, з яскраво вираженим мавританським впливом. Також у столиці можна побачити безліч зразків сучасної архітектури.

Площа Зброї (Ліма)

Серед музеїв Ліми слід відзначити Національний музей історії; Музей Республіки, експозиції якого відносяться до колоніальної епохи і раннього періоду незалежності; Національний музей антропології і археології, де представлена ​​багата колекція творів мистецтва доколумбового періоду; Музей віце-королівства, який зберігає зразки меблів, одягу та живопису колоніального періоду; Природний історичний музей «Хав'єр Прадо»; Галерею сучасного перуанського мистецтва, де надається можливість ознайомитися з творчістю сучасних перуанських художників.

В країні практично щороку відкриваються нові ВУЗи, зокрема в Лімі, крім всесвітньо відомого університету Сан-Маркос, є ще кілька вищих навчальних закладів. Значне зібрання книг зберігається в Національній бібліотеці та бібліотеках університетів.

У столиці знаходиться Національна консерваторія і симфонічний оркестр, створений в 1938 у. У програмі оркестру переважають твори композиторів Перу: Андреса Саса Оршассаля, Карлоса Санчеса Малаги, Армандо Гевара зачарує та інших.

З середини XVI століття важливе місце в культурному житті Ліми займає театр. В 1548 у на площі Сан-Педро відбулась перша світська театральна вистава. В даний час самим відомим театром країни є Муніципальний театр в Лімі, приміщення якого також використовується в якості концертного залу.

Серед найбільших газет, що виходять в Лімі, особливою популярністю користується газета «Комерсіо», заснована в 1839 році, а також «Експрес», «Републіка» і офіційне урядове видання «Перуано».

Міста-побратими[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • Пам'ятник севіче - національному перуанському блюду на основі свіжої риби, маринованої в соку лайма, відкритий в 2013 році [8]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Instituto Nacional de Estadística e Informática, Perfil Sociodemográfico del Perú pp. 29–30, 32, 34.
  2. {{cite web   | Author = Педро Сьєса де Леон.   | Url = http://kuprienko.info/pedro-cieza-de-leon-cronica-del-peru-parte-primera-al-ruso/   | Title = Хроніка Перу. Частина Перша.   | Publisher = www.kuprienko.info (А. Скромніцкій)   | Datepublished = 2008-07-24   | Accessdate = 2012-11-11   | Description =   | Archiveurl = http: //archive.is/sQQr | archivedate = 2012-07-09}}
  3. Persée
  4. {{cite web   | Author = Хуан де Бетансос, камайокі Кальапіньа, СУПН та ін.   | Url = http://kuprienko.info/relacion-de-quipucamayos-por-callapina-y-supno-y-otros-1542-al-ruso/   | Title = Повідомлення про Походження і Правлінні Інків, 1542   | Publisher = www.kuprienko.info (А. Скромніцкій)   | Datepublished = 2010-01-03   | Accessdate = 2012-11-11   | Description = Перша хроніка перуанських індіанців, з книги Juan de Betanzos. Suma y Narracion de los Incas. - Madrid, Ediciones Polifemo, 2004, ISBN 84-86547-71-7, стор. 358-390   | Archiveurl = http: //archive.is/Ev2g | archivedate = 2012-12-05}}
  5. /cap0101.htm Instituto Nacional de Estadística e Informática
  6. = B Overseas Compatriot Affairs Commission
  7. Fraport AG Figures
  8. Пам'ятник національному блюду відкритий в Перу


Перу Це незавершена стаття з географії Перу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.